АНОНС: публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій"

 

19 січня 2023 року о 14 годині в Національному музеї літератури України (Київ, вул. Б. Хмельницького, 11, зал бібліотеки) відбудеться публічний діалог "Номан Челебіджіхан (1885–1918): кримськотатарський національний лідер, письменник і муфтій".

Організатори: Національний музей літератури України, Музей Голодомору, Інститут культурології Національної академії мистецтв України.
Модератор заходу – кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник Національного музею Голодомору-геноциду Андрій Іванець.
План заходу:
1. Портрет на тлі епохи. Життєпис Номана Челебіджіхана за книжками кримськотатарського письменника і дослідника Юнуса Кандима та українського історика Андрія Іванця. Виступ – Андрія Іванця.
2. Літературна творчість Номана Челебіджіхана у контексті кримськотатарської літератури зламу століть. Виступ – редакторки серії "Кримськотатарська проза українською", старшого наукового співробітника Інституту культурології Надії Гончаренко.
3. Читання уривків з твору Номана Челебіджіхана "Молитва ластівок". Читці – Аліна Бондаренко, Арслан Фазілов.
ДОВІДКОВО
Номан Челебіджіхан - кримськотатарський національний лідер, перший демократично обраний муфтій мусульман Криму, Литви, Польщі, Білорусі і України, громадсько-політичний діяч, письменник і поет. Один з організаторів першого Курултаю, перший голова Кримськотатарського національного уряду у 1917-1918 рр.
Слова його вірша "Ant etken!" ("Я присягнувся!") стали національним гімном кримських татар.
У січні 1918 був заарештований більшовиками. Розстріляний 23 лютого у міській в'язниці Севастополя.






«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.