IN MEMORIAM: помер політв'язень радянських таборів Богдан Ребрик

В Івано-Франківську на 85-му році життя відійшов у засвіти політичний в'язень радянських таборів, член Української Гельсинської Спілки Богдан Ребрик

Про це повідомила у Фейсбуці його дружина Галина Ребрик.

 

"На 85-му році життя відійшов у вічність Ребрик Богдан Васильович, багатолітній політичний в'язень радянських таборів, народний депутат України І демократичного скликання, член Української Гельсінської групи. Нестерпний біль та великий смуток... Вічна пам'ять", - написала Галина Ребрик.

Богдан Ребрик народився 30 липня 1938 року в с. Павлівка на Івано-Франківщині. Його батько був учасником УПА.

У 1962-1967 роках Богдан Ребрик працював інструктором-викладачем обласної радіотехнічної школи.

У 1967році його заарештували за "виховання курсантів-призовників у націоналістичному дусі" та засудили до 3 років таборів і 5 років позбавлення права займати посади, пов'язані з викладанням і вихованням молоді. Покарання відбував у мордовських таборах. Звільнений у 1970 році.

Повернувшись з неволі, знову включався в боротьбу. У 1974 році його заарештували знову, а у 1975 році визнали "особливо небезпечним рецидивістом" і засудили до 7 років таборів особливого суворого режиму і 3 років заслання.

Термін відбував у Мордовії та с. Кучино, Пермської області. Неодноразово зазнавав тортур, сидів у карцері за відмову співпрацювати з КДБ тощо.

У 1979 Богдан Ребрик увійшов до складу табірної інтернаціональної Гельсінської групи.

У липні 1987 року повернувся в Івано-Франківськ. У 1989-1990 роках — член крайової ради Народного руху України, співголова обласного "Меморіалу", заступник голови обласної філії Української Гельсінської спілки.

4 березня 1990 року Богдана Ребрика обрали народним депутатом України від Тисменицького виборчого округу та одночасно депутатом Івано-Франківської обласної ради. Був головою підкомісії Верховної Ради у справах репресованих. Богдана Ребрика реабілітували у 1991 році.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.