У Києво-Могилянській академії заборонили спілкуватися російською

У Національному університеті "Києво-Могилянська академія" студентам, викладачам та адміністрації заборонили використовувати російську мову у закладі

Про це повідомив голова наглядової ради НаУКМА Геннадій Зубко на своїй сторінці у Facebook.

У стінах Національного університету "Києво-Могилянська академія" заборонили вживати російську мову. Ця норма прописана у нових Правилах внутрішнього розпорядку НаУКМА, які 27 січня затвердили на 40-й сесії Академічної конференції університету.

"Якщо викладання російською не ведеться в університеті вже дуже давно, то тепер заборона стосується і спілкування між собою мовою окупантів у Могилянці. Це стосується абсолютно всіх: викладачів, студентів, адміністративного персоналу", — написав він.

За словами Геннадія Зубка, змінювати правила внутрішнього розпорядку вишу довелося через вимоги і виклики часу. "Як Голова Наглядової ради НаУКМА, так само як і інші члени Наглядової ради та вся Могилянська спільнота, гостро відчуваємо, що війна дуже вплинула на роботу університету. Могилянці стали до лав ЗСУ і пішли на передову захищати Україну, на жаль, є і загиблі герої", — йдеться у дописі Геннадія Зубка.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.