Помер колишній голова Верховної ради РСФСР Руслан Хасбулатов

В РФ у себе на дачі помер останній голова Верховної ради РРФСР Руслан Хасбулатов

Руслан Хасбулатов народився 1942 року в Грозному, його родину радянська влада депортувала до Казахстану як чеченців.

1965 року Хасбулатов закінчив юридичний факультет МДУ, з 1978 року викладав у Російському економічному університеті ім. Плеханова.

У березні 1990 року обраний народним депутатом РРФСР, а жовтні 1991 року Хасбулатов став останнім у російській історії головою Верховної ради.

У 1991 році Хасбулатов виступив проти серпневого путчу, випустивши засудження ГКЧП "До громадян Росії". Під головуванням Хасбулатова російський парламент ратифікував Біловезьку угоду.

А 1993 року він разом із віце-президентом Руцьким виступив за негайне припинення повноважень президента Росії Бориса Єльцина. Цей конфлікт призвів у результаті до конституційної кризи та зіткнень у Москві.

4 жовтня 1993 року після розстрілу з танків Будинку Рад Хасбулатів було затримано. Його звинувачено в організації масових заворушень, але вже 25 лютого 1994 Хасбулатов був звільнений з-під варти.

З 1994 року Хасбулатов працював завідувачем кафедри світової економіки у Російському економічному університеті ім. Г.В.Плєханова.

2003 року Хасбулатов заявляв про намір балотуватися в президенти Чеченської Республіки, але в результаті участі у виборах не взяв. У 2021 році він підтримав переобрання на новий термін глави Чечні Рамзана Кадирова.

 

Теми

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.