Помер колишній голова Верховної ради РСФСР Руслан Хасбулатов

В РФ у себе на дачі помер останній голова Верховної ради РРФСР Руслан Хасбулатов

Руслан Хасбулатов народився 1942 року в Грозному, його родину радянська влада депортувала до Казахстану як чеченців.

1965 року Хасбулатов закінчив юридичний факультет МДУ, з 1978 року викладав у Російському економічному університеті ім. Плеханова.

У березні 1990 року обраний народним депутатом РРФСР, а жовтні 1991 року Хасбулатов став останнім у російській історії головою Верховної ради.

У 1991 році Хасбулатов виступив проти серпневого путчу, випустивши засудження ГКЧП "До громадян Росії". Під головуванням Хасбулатова російський парламент ратифікував Біловезьку угоду.

А 1993 року він разом із віце-президентом Руцьким виступив за негайне припинення повноважень президента Росії Бориса Єльцина. Цей конфлікт призвів у результаті до конституційної кризи та зіткнень у Москві.

4 жовтня 1993 року після розстрілу з танків Будинку Рад Хасбулатів було затримано. Його звинувачено в організації масових заворушень, але вже 25 лютого 1994 Хасбулатов був звільнений з-під варти.

З 1994 року Хасбулатов працював завідувачем кафедри світової економіки у Російському економічному університеті ім. Г.В.Плєханова.

2003 року Хасбулатов заявляв про намір балотуватися в президенти Чеченської Республіки, але в результаті участі у виборах не взяв. У 2021 році він підтримав переобрання на новий термін глави Чечні Рамзана Кадирова.

 

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.