Польща звернулась в ООН щодо репарацій від Німеччини

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни

У вівторок Польща надіслала до ООН звернення щодо отримання репарацій від Німечиини за шкоду, завдану під час Другої світової війни.

Про це повідомив заступник міністра закордонних справ Польщі Аркаіуш Мулярчик.

У 2017 році Сейм Польщі створив робочу групу з оцінки втрат, завданих країні німецьким агресором в роки Другої світової війни, яку очолив Мулярчик. 1 вересня 2022 року у Варшаві представники польської влади представили звіт про завдану Німеччиною шкоду Польщі в роки Другої світової війни.

Згідно з цим документом, Берлін мав би виплатити Варшаві за спричинені людські та матеріальні втрати під час Другої світової війни воєнних репарацій на суму понад 6,2 трлн злотих (понад 1,5 трлн дол. за курсом станом на 2021 рік).

Німецька влада заявляє, що вважає це питання для себе закритим. Тому, Польща тепер звертається до різноманітних міжнародних організацій - ЮНЕСКО, ООН тощо.

Зруйнована нацистами Варшава
Зруйнована нацистами Варшава

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.