В Іспанії виявили дві незаконні археологічні колекції

Іспанська поліція розпочала слідство щодо чорних копачів

 

Іспанська поліція розпочала слідство щодо двох осіб, у будинках яких виявили колекцію археологічних знахідок, найстаріші з яких датуються віком у 5 тисяч років.

У листопаді поліція отримала інформацію про незаконні археологічні колекції у будинку в селі Гата-де-Горгос. Поліція відвідала цей будинок і справді виявила чимало стародавніх артефактів.

Власник будинку не мав жодних підтверджуючих документів і стверджував, що цінності перейшли йому у спадок від нещодавно померлого родича.

Підозрюваний почав співпрацювати з поліцією, вказавши їм на ще одну колекцію в сусідньому місті Денія. 

Там поліція знайшла 350 археологічних артефактів – від млинів бронзового віку до частин римського ткацького верстата та фінікійських амфор, майже 200 фрагментів кісток, гармату та гарматні ядра XVIII століття.

Серед знахідок також був зошит з описом коли й де зроблено знахідки. Це допоможе ученим дослідити знахідки. 

Предмети передані в Археологічний музей в Денії.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.