Відкрито виставку «Василь Стус. Пам’ятаємо!»

У Національному музеї літератури України відбулася презентація виставки «Василь Стус. Пам’ятаємо!» до 85-річчя від дня народження поета

Про це повідомляє Укрінформ.

 

Відвідувачам виставки представлено вірші Стуса та добірку праць про нього. Також на виставці є й особисті речі поета, зокрема, краватка та закладка, шарф і шапка, які митець вдягав під час заслання на Колимі. Центром виставкового простору став письмовий стіл з автентичною друкарською машинкою, телефоном, рукописами поета.

"Окремим комплексом ми показали "Палімпсести" з рукописів Стуса. Останню таку бандероль з рукописами отримала Надія Світлична (учасниця руху шістдесятників — ред.), які вона підготувала у збірку до друку в 1986 році", - зазначила завідувачка відділу науково-методичної роботи Музею літератури Галина Болотова.

Вона зауважила, що нині триває ренесанс Стуса, який почався з перепоховоння поета у 1989 році: на його могилі ще до проголошення незалежності замайоріли блакитно-жовті стяги, і кількість людей, які проводжали митця, була зіставна лише з похороном Тараса Шевченка.

"Колосальна ерудиція, знання мов, а також розуміння свободи особистості у межах тоталітарної системи, яка тисла на особистість і не давала їй повноцінного розвитку, робить Стуса актуальним для України та поєднує з європейськими поетами", - підкреслила Болотова.

Під час заходу актриса Центру театрального мистецтва ім. Леся Курбаса Галина Степанова продекламувала вірші Стуса, а також анонсувала бесіду з сином поета Дмитром Стусом, яка відбудеться в Музеї літератури 12 січня - у день арешту поета.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".