У Верховній Раді пропонують скасувати 8 березня і 1 травня

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону щодо встановлення нових українських свят

Про це йдеться у картці проєкту закону №9009 від 13 лютого на сайті парламенту.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що "зараз відновлюється український погляд на світ та формуються нові традиції нації-переможця, що вимагає закріплення і на символічному рівні державного календаря, покінчивши з нав'язаними традиціями минулої спадщини".

Відповідно до цього документу, депутати пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб встановити такі українські свята як:

  • 25 лютого — День української жінки (День українки) — День народження Лесі Українки
  • 9 березня — Шевченків день — День народження Тараса Шевченка

Також депутати вважають недоцільним святкування 1 травня.

"Для уникнення економічних втрат через ще один вихідний слід усунути інші комуністичні рудименти – насамперед 1 Травня (так званий День праці), який використовувався для пропаганди в Совєцькому Союзі та Третьому Рейху", – йдеться в пояснювальній записці.

Щодо 9 травня, то народні депутати вважають, що ніякого свята в цей день немає, натомість 8 травня в усьому світі є днем жалоби, траурним днем пам'яті десятків мільйонів загиблих.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.