У Верховній Раді пропонують скасувати 8 березня і 1 травня

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону щодо встановлення нових українських свят

Про це йдеться у картці проєкту закону №9009 від 13 лютого на сайті парламенту.

У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що "зараз відновлюється український погляд на світ та формуються нові традиції нації-переможця, що вимагає закріплення і на символічному рівні державного календаря, покінчивши з нав'язаними традиціями минулої спадщини".

Відповідно до цього документу, депутати пропонують внести зміни до Кодексу законів про працю, щоб встановити такі українські свята як:

  • 25 лютого — День української жінки (День українки) — День народження Лесі Українки
  • 9 березня — Шевченків день — День народження Тараса Шевченка

Також депутати вважають недоцільним святкування 1 травня.

"Для уникнення економічних втрат через ще один вихідний слід усунути інші комуністичні рудименти – насамперед 1 Травня (так званий День праці), який використовувався для пропаганди в Совєцькому Союзі та Третьому Рейху", – йдеться в пояснювальній записці.

Щодо 9 травня, то народні депутати вважають, що ніякого свята в цей день немає, натомість 8 травня в усьому світі є днем жалоби, траурним днем пам'яті десятків мільйонів загиблих.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.