Комітет парламенту Італії визнав Голодомор геноцидом

Комітет у закордонних справах італійського парламенту підтримав рішення про визнання Голодомору 1932–1933 років, штучно створеного радянською владою, геноцидом українського народу

Про це на брифінгу 22 лютого після зустрічі з прем'єр-міністеркою Джорджією Мелоні повідомив президент України Володимир Зеленський, передає кореспондент "Європейської правди".

"Для нас важливе визнання Голодомору геноцидом українського народу, оскільки цього року виповнюються вже 90-ті роковини цієї трагедії. Пані прем'єр-міністр повідомила мені, що комітет у закордонних справах парламенту Італії вчора вже проголосував за це важливе рішення", – сказав глава нашої держави. 

Зеленський додав, що тепер Україна буде очікувати на затвердження відповідної резолюції голосуванням всього італійського парламенту.

Цього місяця також Національні збори Болгарії визнали Голодомор геноцидом українців та категорично засудили причетних до нього. Наприкінці минулого року за аналогічну резолюцію проголосував і Європейський парламент.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.