Болгарія визнала Голодомор геноцидом українців

Парламент Болгарії схвалив резолюцію, згідно з якою Голодомор 1932-1933 років визнається геноцидом українського народу

Про це повідомляє Болгарське телеграфне агенство.

За прийняття документу проголосувало 134 депутати. Проти виступили 26 парламентарів із проросійської партії "Възраждане" (Відродження). Водночас низка депутатів Болгарської соціалістичної партії участі у голосуванні не брали.

У резолюції зазначається, що будь-яке заперечення, виправдання або применшення геноциду є образою пам'яті мільйонів людей, які загинули внаслідок Голодомору.

28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила Закон "Про Голодомор 1932 — 1933 років в Україні", яким Голодомор визнаний геноцидом українського народу.

15 грудня 2022 року Європейський парламент ухвалив резолюцію з приводу дев'яностих роковин Голодомору в Україні, яка визнає події тридцятих років минулого століття геноцидом українського народу.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу 24 країни світу.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.