Спецпроект

У Гуті-Пеняцькій вшанували пам'ять жертв трагедії 1944 року

26 лютого відбулися урочистості з нагоди 79-х роковин вбивства поляків у селі Гута Пеняцька

Про це повідомило Генеральне Констульство РП у Львові.
У вшануванні біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині взяли участь представники польської та української влади, а також поляки із Львівського консульського округу. У зв'язку з триваючими бойовими діями, цьогорічні вшанування мали обмежений характер.
28 лютого 1944 року за наказом німецьких окупаційних військ один із батальйонів 4-го поліцейського полку СС, що складався з українських вояків, провів у Гуті Пеняцькій операцію пацифікації польського цивільного населення. В результаті загинуло близько 850 осіб, а близько 160 особам вдалося врятуватися.
Ті, хто вижив у Гуті Пеняцькій, їхні сім'ї, а також ті, хто докладає зусиль для гідного вшанування пам'яті жертв злочину, об'єднуються в товариство "Гута Пеняцька".
У зв'язку з вторгненням Росії в Україну, цього року вперше представники товариства не були присутні на урочистостях. Члени Товариства "Гута Пеняцька" молилися у Варшаві за душі вбитих у 1944 році та за перемогу України над російськими загарбниками у 2023 році.
 

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.