Спецпроект

У Гуті-Пеняцькій вшанували пам'ять жертв трагедії 1944 року

26 лютого відбулися урочистості з нагоди 79-х роковин вбивства поляків у селі Гута Пеняцька

Про це повідомило Генеральне Констульство РП у Львові.
У вшануванні біля Меморіалу жертвам цивільного населення загиблих під час Другої світової війни у 1944 році у Гуті Пеняцькій на Бродівщині взяли участь представники польської та української влади, а також поляки із Львівського консульського округу. У зв'язку з триваючими бойовими діями, цьогорічні вшанування мали обмежений характер.
28 лютого 1944 року за наказом німецьких окупаційних військ один із батальйонів 4-го поліцейського полку СС, що складався з українських вояків, провів у Гуті Пеняцькій операцію пацифікації польського цивільного населення. В результаті загинуло близько 850 осіб, а близько 160 особам вдалося врятуватися.
Ті, хто вижив у Гуті Пеняцькій, їхні сім'ї, а також ті, хто докладає зусиль для гідного вшанування пам'яті жертв злочину, об'єднуються в товариство "Гута Пеняцька".
У зв'язку з вторгненням Росії в Україну, цього року вперше представники товариства не були присутні на урочистостях. Члени Товариства "Гута Пеняцька" молилися у Варшаві за душі вбитих у 1944 році та за перемогу України над російськими загарбниками у 2023 році.
 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".