У Харкові перейменують 18 топонімів, пов'язаних з Росією

У Харкові стартував процес очищення топонічного простору від російських маркерів. Депутати одностайно на сесії Харківської міської ради підтримали перейменування 18 топонімів

Про це повідомили на Facebook сторінці УІНП Харків.
Депутати ухвалили рішення про перейменування одностайно. Відтак, згідно з рішенням Харківської міськради провулок Брянський став вулицею Холодноярською, яка водночас відсилає до славетної 93 бригади "Холодний Яр" і подій Української революції.
Топонімічний ансамбль разом з проспектом Героїв Харкова, майданом і станцією метро Захисників України, Холодноярською доповнює Тероборонівська.
Топоніми Бучанський, Ірпінська, Гостомельська і Волноваський створюють топонімічний ансамбль на честь міст-героїв російсько-української війни.
Відновлено й кілька історичних назв: Пушкарний, Кузінська, Ірининська, Петропавлівська.
Поетичним видається топонімічний дует вулиць Лісової Пісні і Лесі Українки.
Повний список:
пров. Брянський - вул. Холодноярська;
вул. Кабардинська - вул. Лісової пісні;
вул. Московська - вул. Ірпінська;
вул. Північнокавказька - вул. Гостомельська;
в'їзд Північнокавказький - в'їзд Бучанський;
вул. Революції 1905 року - вул. Кузінська;
узвіз Революції 1905 року - узвіз Кузінський ;
вул. Рязанська -вул. Ірининська;
пров. Середньоуральський - пров. Пушкарний;
пров. Старомосковський - вул. Тероборонівська;
вул. Сусаніна Івана - вул. Каяльська;
пров. Сусаіна Івана - пров. Студеноцький;
вул. Челюскінців - вул. Петропавлівська;
вул. Маломосковська - вул. Козацької Слави;
в'їзд Московський - в'їзд Волноваський;
вул. Новомосковська - вул. Червоної Калини;
вул. Середньоуральська- Пушкарна;
в'їзд Середньоуральський - Пушкарний.
 

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.