Спецпроект

У Харкові вшанували розстріляних у 1940-му офіцерів Війська Польського

На Меморіалі жертвам тоталітаризму в Лісопарку Харкова вшанували пам'ять розстріляних навесні 1940 року польських офіцерів

Про це повідомляє Depo.Харків з посланням на прес-службу Харківської міськради.

У пам'ятному мітингу взяли участь віце-прем'єр-міністр Республіки Польща Пйотр Глінський, віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко, харківські посадовці, а також польські військовослужбовці і близько 80 представників родин загиблих польських офіцерів.

 

Глінський нагадав про трагічні події весни 1940 року і назвав імена розстріляних і похованих на меморіалі польських офіцерів.

 

У свою чергу, Розенко зазначив, що крім польських військовослужбовців, на цьому місці спочивають тисячі мирних громадян, які стали жертвами політичних репресій.

"Це місце окроплене невинною кров'ю українців і поляків, воно священне для нас і є місцем нашої спільної історичної пам'яті. Розстріли польських військовополонених проводилися без єдиного суду і слідства. По суті, події в Харкові навесні 1940 року можна поставити в один ряд зі злочинами співробітників НКВС в Катині. Польща і Україна мають однаково важку спадщину тоталітарного комуністичного режиму", - підкреслив віце-прем'єр.

 
 

Польська й українська сторони вшанували пам'ять загиблих земляків хвилиною мовчання. У знак пам'яті пролунав триразовий залп з автоматів польських вояків. Учасники мітингу поклали квіти до меморіалу з український і польської сторін.

Священнослужителі провели молебень в пам'ять про жертв політичних репресій.

Докладніше про розстріли полонених польських офіцерів у Харкові та інших місцях читайте в нашому спецпроекті "Катинь"

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».