В Одесі встановлять меморіальну дошку, присвячену Імаму Алімсултанову

В Одесі проголосували за встановлення меморіальної дошки на честь чеченського співака Імама Алімсултанова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила журналістка Зоя Казанжи.

За рішення встановити пам'ятну дошку Імаму Алімсултанову 16 безезня одноголосно проголосували члени історико-топонімічної комісії Одеської міської ради. Щоправда, у 2021 році у встановлені дошки було відмовлено.

Імам Алімсултанов - чеченський співак, автор і виконавець пісень-балад. Народився в Киргизстані. Потім батьки повернулись на батьківщину і Імам в Грозному закінчив школу. В Ростові – політехнічний інститут.

"Але його стихією стала музика. Він вивчав іллі — традиційний жанр чеченського фольклору. І пісні виконував не під пондуру, національний інструмент, а під гітару. І був би він музикантом і співаком. Але у Ічкерії почалась війна. За незалежність цієї маленької, але дуже міцної країни. Звісно, що Імам почав писати свої пісні, виконувати інші, які писали чеченські поети, виступати перед бійцями, їздити за кордон, щоб збирати кошти. Світ тоді Чечні не допомагав", - пише Зоя Казанжи.

За дорученням Джохара Дудаєва також супроводжував поранених бійців чеченського опору на лікування у Стамбул. І там проводив концерти, збираючи гроші для допомоги своїй країні.

Хлопці із УНСО воювали в Чечні. Один політик, хто підтримав Ічкерію, був тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц. І саме Одеса стала прихистком для великої кількості чеченців, чиї будинки були зруйновані російськими бомбами і снарядами.

"Коли Гурвіц полетів забирати кіровоградських будівельників, які опинились в заручниках в Ічкерії і лише Гурвіцу погоджувались віддати українців, саме Імам Алімсултанов допомагав йому на місці. І тоді отримав запрошення від мера Одеси виступити з концертами на підтримку своєї Батьківщини. В 1996 році я і познайомилась з Імамом – з яскравим, талановитим, чутливим і сміливим. Були концерти в Одесі. Звідси Імам вилітав на Стамбул", - пригадує Зоя Казанжи.

10 листопада 1996 року в квартиру, де зупинився Алімсултанов ввійшли троє в міліцейській формі. І розстріляли Імама і двох членів його команди – музикантів.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.