АНОНС: Кінолекторій: Олександр Довженко. Пророк і дзеркало

Кінолекторій відбудеться 23 березня о 18:30 у Довженко-Центрі

Про це йдеться на сайті Довженко-Центру.

Кінорежисер Олександр Довженко мав чимало ознак носія месіанських комплексів, що не могло не позначитися на його творчості. У фокусі  фільмової трилогії  "Звенигора", "Арсенал", "Земля" – образ більшовицького місіонера, що прагне перебудувати навколишній світ.

Разом з тим його месійна активність обмежена Українським Космосом, у чиє дзеркало він мусить споглядати. Опісля входження кінорежисера до кола придворних митців диктатора Йосипа Сталіна (середина 1930-х років) месійні рефлексії Довженка увиразнюються.

Війна, з наступною окупацією території України і нової фази поневолення українців витворюють нову історичну рамку для дзеркала, яке продовжує контролювати світовідчуття митця…

Лектор Сергій Тримбач – кінознавець, кінокритик, кіносценарист, педагог, член-кореспондент Національної академії мистецтв України, старший науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології імені М.Рильського НАН України, голова Національної спілки кінематографістів України (НСКУ, 2009-2016), нині заступник голови НСКУ.

Це третя подія лекторію "Як перестати боятися і полюбити українське кіно".

 
Теми

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.