АНОНС: Публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського

Публічна лекція «Невідомий Микола Міхновський: депутат, бізнесмен, борець за український Патріархат» відбудеться 30 березня о 18:00 у змішаному форматі: офлайн та онлайн

Про це повідомляє Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Миколу Міхновського переважно знають як автора програми Революційної української партії під назвою "Самостійна Україна". Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність. У публічній лекції, яку організовують Український інститут національної памʼяті та Національний Музей Революції Гідності, дослідник Міхновського Юрій Юзич розповість менш відомі, але не менш цікаві грані цієї постаті.

Лектор – Юрій Юзич, історик, співавтор книги про Миколу Міхновського, майор Збройних сил України.

Модераторка: Тетяна Бойко, головна спеціалістка відділу організації заходів Українського інституту національної пам'яті.

Подія присвячена 150-річчю від дня народження Миколи Міхновського.

Лектор розповість про:

- політичну діяльність Миколи Міхновського;

- підприємницьку діяльність: Міхновський був одним із ініціаторів першого українського банку у Харкові та інвестував у проукраїнських бізнесменів на Донбасі;

- Міхновського і віру: він одним із перших почав публічно підіймати питання необхідності відновлення українського Патріархату.

Вхід за попередньою реєстрацією: http://surl.li/ftgpc (кількість місць обмежена).

Публічна лекція відбудеться офлайн в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Захід також транслюватиметься на сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Контактний телефон: +38(067)9611662 Тетяна Бойко

31 березня 1873 року в селі Турівка на Згурівщині (зараз це Київська область) у родині сільського священника народився адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку XX століття Микола Міхновський. Він став автором програмного документа Братства тарасівців "Кредо молодого українця" та брошури "Самостійна Україна".

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько, Іван Міхновський, богослужіння правив українською, знав думи та українські пісні, яких навчив сина.
Саме Микола Міхновський у свій час відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму "Самостійна Україна".

1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав маніфест "10 заповідей УНП". Видавав українські часописи.

Він одним з перших почав відстоювати ідею формування українських збройних сил. На початку національно-визвольних змагань 1917–1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Хмельницького.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.