АНОНС: Публічна лекція до 150-річчя Миколи Міхновського

Публічна лекція «Невідомий Микола Міхновський: депутат, бізнесмен, борець за український Патріархат» відбудеться 30 березня о 18:00 у змішаному форматі: офлайн та онлайн

Про це повідомляє Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Миколу Міхновського переважно знають як автора програми Революційної української партії під назвою "Самостійна Україна". Він першим на початку XX століття артикулював курс на українську незалежність. У публічній лекції, яку організовують Український інститут національної памʼяті та Національний Музей Революції Гідності, дослідник Міхновського Юрій Юзич розповість менш відомі, але не менш цікаві грані цієї постаті.

Лектор – Юрій Юзич, історик, співавтор книги про Миколу Міхновського, майор Збройних сил України.

Модераторка: Тетяна Бойко, головна спеціалістка відділу організації заходів Українського інституту національної пам'яті.

Подія присвячена 150-річчю від дня народження Миколи Міхновського.

Лектор розповість про:

- політичну діяльність Миколи Міхновського;

- підприємницьку діяльність: Міхновський був одним із ініціаторів першого українського банку у Харкові та інвестував у проукраїнських бізнесменів на Донбасі;

- Міхновського і віру: він одним із перших почав публічно підіймати питання необхідності відновлення українського Патріархату.

Вхід за попередньою реєстрацією: http://surl.li/ftgpc (кількість місць обмежена).

Публічна лекція відбудеться офлайн в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, другий поверх).

Захід також транслюватиметься на сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану у фейсбуці.

Контактний телефон: +38(067)9611662 Тетяна Бойко

31 березня 1873 року в селі Турівка на Згурівщині (зараз це Київська область) у родині сільського священника народився адвокат, ідеолог самостійницької течії в українському русі початку XX століття Микола Міхновський. Він став автором програмного документа Братства тарасівців "Кредо молодого українця" та брошури "Самостійна Україна".

Микола Міхновський був нащадком старовинного козацького роду. Його батько, Іван Міхновський, богослужіння правив українською, знав думи та українські пісні, яких навчив сина.
Саме Микола Міхновський у свій час відгукнувся на пропозицію керівників новоствореної Революційної української партії (РУП) і написав для неї програму "Самостійна Україна".

1902-го, після розриву з РУП, Міхновський заснував Українську народну партію (УНП), для якої написав маніфест "10 заповідей УНП". Видавав українські часописи.

Він одним з перших почав відстоювати ідею формування українських збройних сил. На початку національно-визвольних змагань 1917–1921 років заснував Український військовий клуб імені Павла Полуботка, став одним з організаторів 1-го Українського полку імені Хмельницького.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.