Дошку Миколі Міхновському в Прилуках пошкодили вандали. ФОТО

У м. Прилуках на Чернігівщині вандали облили фарбою меморіальну дошку засновнику українського націоналізму Миколі Міхновському.

Подія сталася в ніч на 29 березня, повідомляє "Чернігівський формат" з посиланням на прес-службу Прилуцької міської ради.

Дошка встановлена на фасаді гімназії № 1 ім. Георгія Вороного. Микола Міхновський був випускником гімназії, яка розташовувалася саме в цій будівлі.

Відновлювати сплюндрований знак будуть за кошти міського бюджету. Сума збитків встановлюється.

Цієї неділі, 31 березня, виповнюється 146 років з дня народження Миколи Міхновського.

Фото: format.cn.ua

ДОВІДКА:

Микола Міхновський (1873—1924) — український політичний діяч, адвокат, ідеолог українського націоналізму. Член Браства тарасівців (1892—1893), засновник Української народної партії (1902), один із керівників Української партії хліборобів-демократів (1917—1919). Закінчив Київський університет ім. Св. Володимира (1895), здобув славу як адвокат у Києві та Харкові.

Під час Української революції 1917—1921 років Міхновський займався українізацією Російської імператорської армії, очолив Український військовий клуб ім. гетьмана Павла Полуботка, став членом Українського генерального військового комітету.

Найвідоміший твір Міхновського — памфлет "Самостійна Україна", який став маніфестом українського націоналізму. Загинув за загадкових обставин у Києві.

Як повідомлялося, 8 вересня 2018 року на Байковому кладовищі в Києві кенотаф Миколі Міхновському відновили. За два тижні погруддя кенотафу пошкодили вандали.

----------

Читайте також:

Україна терористична: "Оборона України" та Микола Міхновський

"Україна для українців" Миколи Міхновського

"Міхновський повертав Донбас до української ідеї"

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.