У Росії вирішили обійтися без ходи "Безсмертного полку" в День Перемоги

День Перемоги в Москві та інших містах Росії 2023 року відбудеться у змішаному форматі, очної ходи "Безсмертний полк" цього року не буде

Про це інформує ТАСС.

Голова центрального штабу Всеросійського громадського руху "Волонтери Перемоги", депутатка Держдуми РФ Ольга Занко повідомила, що День Перемоги 2023 року відбуватиметься у змішаному форматі: у регіонах відбудуться очні та онлайн-заходи, присвячені пам'яті про "Велику Вітчизняну війну", зокрема й акція "Безсмертний полк".

Співголова центрального штабу Загальноросійського громадського руху "Безсмертний полк Росії", депутатка Державної думи РФ Олена Цунаєва повідомила, що традиційної очної ходи "Безсмертний полк" у Росії 2023 року не буде:

"Не буде (ходи "Безсмертного полку" – ред.). До цього моменту вже низка регіонів відмовилися через загрозу, зокрема, Крим. Це все-таки єдина неподільна історія, хода "Безсмертний полк". Якщо десь у людей немає такої можливості – давайте використовувати інші варіанти".

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що поки не знає, чи братиме Володимир Путін участь в акції "Безсмертний полк", але впевнений, що альтернативні формати акції будуть затребувані росіянами.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.