У Росії вирішили обійтися без ходи "Безсмертного полку" в День Перемоги

День Перемоги в Москві та інших містах Росії 2023 року відбудеться у змішаному форматі, очної ходи "Безсмертний полк" цього року не буде

Про це інформує ТАСС.

Голова центрального штабу Всеросійського громадського руху "Волонтери Перемоги", депутатка Держдуми РФ Ольга Занко повідомила, що День Перемоги 2023 року відбуватиметься у змішаному форматі: у регіонах відбудуться очні та онлайн-заходи, присвячені пам'яті про "Велику Вітчизняну війну", зокрема й акція "Безсмертний полк".

Співголова центрального штабу Загальноросійського громадського руху "Безсмертний полк Росії", депутатка Державної думи РФ Олена Цунаєва повідомила, що традиційної очної ходи "Безсмертний полк" у Росії 2023 року не буде:

"Не буде (ходи "Безсмертного полку" – ред.). До цього моменту вже низка регіонів відмовилися через загрозу, зокрема, Крим. Це все-таки єдина неподільна історія, хода "Безсмертний полк". Якщо десь у людей немає такої можливості – давайте використовувати інші варіанти".

Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков сказав, що поки не знає, чи братиме Володимир Путін участь в акції "Безсмертний полк", але впевнений, що альтернативні формати акції будуть затребувані росіянами.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.