У керівництва організації "Меморіал" у Москві проводять обшуки

У Росії слідчі розпочали серію обшуків у співробітників ліквідованого та визнаного іноагентом "Меморіалу"

Про це повідомляє forbes.ru, посилаючись на Telegram-канал "Товариство Меморіал" і  РИА "Новости".

Вранці 21 березня до кількох співробітників товариства "Меморіал" "за безліччю адрес" прийшли з обшуками, повідомив Telegram-канал "Товариство Меморіал", який ведуть учасники "Меморіалу" з різних країн. Про обшуки повідомили джерела "РІА Новини" та ТАРС у правоохоронних органах.

Загалом "Товариство Меморіал" назвало вісім осіб, за адресами яких відбуваються обшуки, включаючи колишнього голову правління Яна Рачинського. Слідчі дії, крім Рачинського, йдуть також у голови ради правозахисного центру Олега Орлова та заступника голови центру Микити Петрова.

Обшук проводять за статтею про реабілітацію нацизму (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК). На думку слідства, "Меморіал", "нехтуючи історичною правдою", опублікував у "Списку жертв політичного терору СРСР" імена трьох чоловіків, які могли брати участь у нацистських злочинах на території Радянського Союзу.

У справі йдеться про те, що у списках жертв політичного терору, які підготував "Меморіал", містяться імена трьох людей, одного з яких засуджено до таборів за роботу в німецькому поліцейському загоні, а ще двоє — за зраду Батьківщині. Після обшуку співробітників "Меморіалу" повезуть на допит до Слідчого комітету.

28 грудня 2021 року Верховний суд Росії 28 грудня ухвалив рішення про ліквідацію внесеного до реєстру "іноземних агентів" "Міжнародного Меморіалу". 

Наступного дня Московський міський суд ухвалив таке саме рішення щодо правозахисного центру "Меморіал". Це одна з найстаріших організацій, яка займається дослідженнями репресій у СРСР та переслідувань у Росії, вона була створена ще у 1989 році за участі Андрія Сахарова.

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.