У керівництва організації "Меморіал" у Москві проводять обшуки

У Росії слідчі розпочали серію обшуків у співробітників ліквідованого та визнаного іноагентом "Меморіалу"

Про це повідомляє forbes.ru, посилаючись на Telegram-канал "Товариство Меморіал" і  РИА "Новости".

Вранці 21 березня до кількох співробітників товариства "Меморіал" "за безліччю адрес" прийшли з обшуками, повідомив Telegram-канал "Товариство Меморіал", який ведуть учасники "Меморіалу" з різних країн. Про обшуки повідомили джерела "РІА Новини" та ТАРС у правоохоронних органах.

Загалом "Товариство Меморіал" назвало вісім осіб, за адресами яких відбуваються обшуки, включаючи колишнього голову правління Яна Рачинського. Слідчі дії, крім Рачинського, йдуть також у голови ради правозахисного центру Олега Орлова та заступника голови центру Микити Петрова.

Обшук проводять за статтею про реабілітацію нацизму (п. "в" ч. 2 ст. 354.1 КК). На думку слідства, "Меморіал", "нехтуючи історичною правдою", опублікував у "Списку жертв політичного терору СРСР" імена трьох чоловіків, які могли брати участь у нацистських злочинах на території Радянського Союзу.

У справі йдеться про те, що у списках жертв політичного терору, які підготував "Меморіал", містяться імена трьох людей, одного з яких засуджено до таборів за роботу в німецькому поліцейському загоні, а ще двоє — за зраду Батьківщині. Після обшуку співробітників "Меморіалу" повезуть на допит до Слідчого комітету.

28 грудня 2021 року Верховний суд Росії 28 грудня ухвалив рішення про ліквідацію внесеного до реєстру "іноземних агентів" "Міжнародного Меморіалу". 

Наступного дня Московський міський суд ухвалив таке саме рішення щодо правозахисного центру "Меморіал". Це одна з найстаріших організацій, яка займається дослідженнями репресій у СРСР та переслідувань у Росії, вона була створена ще у 1989 році за участі Андрія Сахарова.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.