IN MEMORIAM: помер український скульптор Володимир Мельниченко

19 квітня на 92-му році життя помер український художник, скульптор, архітектор Володимир Мельниченко

Про це інформує спільнота АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини Володимира Мельниченка та Ади Рибачук.

"Із сумом мусимо сповістити, що Володимир Мельниченко відправився у засвіти. Фантастичне життя фантастичної людини добігло свого кінця. Спочивай з миром, Майстре", - написали у дописі.

Володимир Мельниченко - художник, скульптор, архітектор, заслужений художник України, член Національної спілки художників України та Всеукраїнської творчої спілки "Конгрес літераторів України", почесний член Національної спілки кінематографістів України та Народної академії культури та людських цінностей (США).

Народився 25 січня 1932 року в Києві. У 1950 році закінчив Київську художню школу імені Шевченка, а наступного року вступив до Київського державного художнього інституту, де навчався в майстернях Шаронова, Іржаковського, Яблонської, Трохименка.

Мельниченко творив у архітектурі, скульптурі, малярстві, графіці, фотографії та монументальному мистецтві: мозаїці, кераміці, дизайні, пластичному моделюванні. Працював у творчому тандемі з дружиною, мисткинею Адою Рибачук. Усі свої спільні роботи вони підписували абревіатурою АРВМ.

Серед найвідоміших творів Рибачук і Мельниченка: серія панно в інтер'єрі київського палацу дітей та юнацтва та Центральному автовокзалі столиці, Київський крематорій, меморіальний комплекс "Биківнянські могили" та "Парк Пам'яті" на Байковому цвинтарі.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.