IN MEMORIAM: помер український скульптор Володимир Мельниченко

19 квітня на 92-му році життя помер український художник, скульптор, архітектор Володимир Мельниченко

Про це інформує спільнота АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини Володимира Мельниченка та Ади Рибачук.

"Із сумом мусимо сповістити, що Володимир Мельниченко відправився у засвіти. Фантастичне життя фантастичної людини добігло свого кінця. Спочивай з миром, Майстре", - написали у дописі.

Володимир Мельниченко - художник, скульптор, архітектор, заслужений художник України, член Національної спілки художників України та Всеукраїнської творчої спілки "Конгрес літераторів України", почесний член Національної спілки кінематографістів України та Народної академії культури та людських цінностей (США).

Народився 25 січня 1932 року в Києві. У 1950 році закінчив Київську художню школу імені Шевченка, а наступного року вступив до Київського державного художнього інституту, де навчався в майстернях Шаронова, Іржаковського, Яблонської, Трохименка.

Мельниченко творив у архітектурі, скульптурі, малярстві, графіці, фотографії та монументальному мистецтві: мозаїці, кераміці, дизайні, пластичному моделюванні. Працював у творчому тандемі з дружиною, мисткинею Адою Рибачук. Усі свої спільні роботи вони підписували абревіатурою АРВМ.

Серед найвідоміших творів Рибачук і Мельниченка: серія панно в інтер'єрі київського палацу дітей та юнацтва та Центральному автовокзалі столиці, Київський крематорій, меморіальний комплекс "Биківнянські могили" та "Парк Пам'яті" на Байковому цвинтарі.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.