IN MEMORIAM: помер український скульптор Володимир Мельниченко

19 квітня на 92-му році життя помер український художник, скульптор, архітектор Володимир Мельниченко

Про це інформує спільнота АРВМ, що опікується збереженням культурної спадщини Володимира Мельниченка та Ади Рибачук.

"Із сумом мусимо сповістити, що Володимир Мельниченко відправився у засвіти. Фантастичне життя фантастичної людини добігло свого кінця. Спочивай з миром, Майстре", - написали у дописі.

Володимир Мельниченко - художник, скульптор, архітектор, заслужений художник України, член Національної спілки художників України та Всеукраїнської творчої спілки "Конгрес літераторів України", почесний член Національної спілки кінематографістів України та Народної академії культури та людських цінностей (США).

Народився 25 січня 1932 року в Києві. У 1950 році закінчив Київську художню школу імені Шевченка, а наступного року вступив до Київського державного художнього інституту, де навчався в майстернях Шаронова, Іржаковського, Яблонської, Трохименка.

Мельниченко творив у архітектурі, скульптурі, малярстві, графіці, фотографії та монументальному мистецтві: мозаїці, кераміці, дизайні, пластичному моделюванні. Працював у творчому тандемі з дружиною, мисткинею Адою Рибачук. Усі свої спільні роботи вони підписували абревіатурою АРВМ.

Серед найвідоміших творів Рибачук і Мельниченка: серія панно в інтер'єрі київського палацу дітей та юнацтва та Центральному автовокзалі столиці, Київський крематорій, меморіальний комплекс "Биківнянські могили" та "Парк Пам'яті" на Байковому цвинтарі.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.