У Королівському замку на Вавелі у Кракові відкрили виставку скульптур Йоанна Пінзеля

Скульптури Йоанна Пінзеля експонують у Королівському замку на Вавелі у Польщі у межах виставки «Експресія. Львівська рококова скульптура»

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської національної галереї, передає Укрінформ.

"Від сьогодні, 31 березня 2023 року, скульптури Йоанна Ґеорґа Пінзеля зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького експонуються у Королівському замку на Вавелі", - йдеться у повідомленні.

Окрім скульптур зі Львова, Вроцлава та однієї з вавельських колекцій, відвідувачі мають можливість ознайомитися з "майстернею скульптора", яку куратори виставки спробували реконструювати за допомогою графіки та зразків робочих інструментів різьбяра по дереву. Також представлені 3D-моделі, виготовлені зі сканів оригінальних боцетто Пінзеля (тривимірних скульптурних ескізів), які зберігаються у Баварському національному музеї в Мюнхені.

На відкритті експозиції побував директор Львівської національної галереї Тарас Возняк, який був вражений експозиційним підходом польських фахівців музейної справи та кількістю відвідувачів.

"Актова зала Вавеля не могла вмістити всіх бажаючих - відкриття на екранах достойна публіка оглядала ще у трьох залах - сотні і сотні людей вишикувалися у довжелезну чергу - від дипломатів до студентів. На відкриття прибули чи не всі директори музеїв Польщі, Литви і Львова", - написав Возняк.

Поліхромні та позолочені шедеври, що були створені Пінзелем для костелу в Годовиці біля Львова, раніше виставлялися в Луврі у Парижі, Зимовому палаці музею Бельведер у Відні та Національному музеї "Палац Великих князів Литовських" у Вільнюсі.

Виставка триватиме до 22 жовтня 2023 року.

 

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.

Світоглядні орієнтири ОУН: приклад Ярослава Стецька

Історик Микола Гаєвой загинув на війні 27 серпня 2024 року. Він навчався в аспірантурі УКУ з історії. Для своєї дисертації обрав політичну біографію Ярослава Стецька. Фрагмент наукової роботи Микола надсилав редакції "Історичної правди". Публікуємо текст Миколи Гаєвого у пам'ять про полеглого Героя.