У Королівському замку на Вавелі у Кракові відкрили виставку скульптур Йоанна Пінзеля

Скульптури Йоанна Пінзеля експонують у Королівському замку на Вавелі у Польщі у межах виставки «Експресія. Львівська рококова скульптура»

Про це у Фейсбуці повідомила пресслужба Львівської національної галереї, передає Укрінформ.

"Від сьогодні, 31 березня 2023 року, скульптури Йоанна Ґеорґа Пінзеля зі збірки Львівської національної галереї мистецтв імені Б. Г. Возницького експонуються у Королівському замку на Вавелі", - йдеться у повідомленні.

Окрім скульптур зі Львова, Вроцлава та однієї з вавельських колекцій, відвідувачі мають можливість ознайомитися з "майстернею скульптора", яку куратори виставки спробували реконструювати за допомогою графіки та зразків робочих інструментів різьбяра по дереву. Також представлені 3D-моделі, виготовлені зі сканів оригінальних боцетто Пінзеля (тривимірних скульптурних ескізів), які зберігаються у Баварському національному музеї в Мюнхені.

На відкритті експозиції побував директор Львівської національної галереї Тарас Возняк, який був вражений експозиційним підходом польських фахівців музейної справи та кількістю відвідувачів.

"Актова зала Вавеля не могла вмістити всіх бажаючих - відкриття на екранах достойна публіка оглядала ще у трьох залах - сотні і сотні людей вишикувалися у довжелезну чергу - від дипломатів до студентів. На відкриття прибули чи не всі директори музеїв Польщі, Литви і Львова", - написав Возняк.

Поліхромні та позолочені шедеври, що були створені Пінзелем для костелу в Годовиці біля Львова, раніше виставлялися в Луврі у Парижі, Зимовому палаці музею Бельведер у Відні та Національному музеї "Палац Великих князів Литовських" у Вільнюсі.

Виставка триватиме до 22 жовтня 2023 року.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.