У Києві попрощалися із Юрієм Морозом- активістом, реконструктором, бійцем ТрО

Юрій Мороз загинув 16 квітня у селі Васюківка Донецької області, захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України у бою з російськими окупантами.

24 квітня на Майдані Незалежності відбулось публічне прощання з Юрієм Морозом - молодшим сержантом 207-го батальйону 241-ї бригади Сил ТрО ЗСУ, членом Спілки Української Молоді в Україні, учасником Революції на граніті, Мовного Майдану, Революції Гідності, інструктором всеукраїнської дитячо-юнацької патріотичної гри "Сокіл" ("Джура"), військово-історичним реконструктором Армії УНР, УСС та УПА. 

У церемонії прощання взяли участь сотні осіб, серед яких учасники російсько-української війни, військовослужбовці Сил територіальної оборони ЗСУ, представники громадських об'єднань, українське духовенство. За участі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка був виконаний український військовий поховальний ритуал. Батькові воїна було вручено "Залізний Хрест Заслуги Спілки Української Молоді", яким посмертно нагороджено Юрія Мороза за відвагу, рішучі чини, гідні звання Героя, що приносять славу українському імені.

Згодом прощання продовжилось у родинному селищі Борова Київської обл. Друзі, односельчани, освітяни, громадські діячі, військовослужбовці долучилось до поховальної процесії, яка пройшла центральними дорогами селища повз родинну хату. У місцевому Храмі Воскресіння Христового отці Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звершили чин похорону воїна. Поховали Юрія Мороза на місцевому селищному цвинтарі.

Юрій Мороз "Лютий", "Бенич" народився 9 вересня 1975 року в місті Києві. У 1992 зголошується на навчання до духовної семінарії і невдовзі вирушає опановувати богослів'я до Мексики. Втім, прагнучи створити сім'ю, відмовляється від висвяти. Повертається до України, де влаштовується на роботу в типографію. У 2010 роцівступає в лави Київського осередку Спілки Української Молоді в Україні.

Займався військово-історичною реконструкцією періодів національно-визвольної боротьби українців у ХХ столітті, зокрема Армії УНР, УСС, УПА, був учасником ВІК "Повстанець" і мав псевдонім "Лютий". Згодом долучився до ВІК "Самостійна Україна". Був членом історичного клубу "Холодний Яр". 

До лав ЗСУ Юрій Мороз добровільно долучився ще у 2014 році, воював у Донецькій та Луганській областях, брав участь у боях на Світлодарській дузі і демобілізувався у 2015 році. В перші години повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Юрко добровольцем стає до лав Збройних сил України.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.