У Києві попрощалися із Юрієм Морозом- активістом, реконструктором, бійцем ТрО

Юрій Мороз загинув 16 квітня у селі Васюківка Донецької області, захищаючи територіальну цілісність та Незалежність України у бою з російськими окупантами.

24 квітня на Майдані Незалежності відбулось публічне прощання з Юрієм Морозом - молодшим сержантом 207-го батальйону 241-ї бригади Сил ТрО ЗСУ, членом Спілки Української Молоді в Україні, учасником Революції на граніті, Мовного Майдану, Революції Гідності, інструктором всеукраїнської дитячо-юнацької патріотичної гри "Сокіл" ("Джура"), військово-історичним реконструктором Армії УНР, УСС та УПА. 

У церемонії прощання взяли участь сотні осіб, серед яких учасники російсько-української війни, військовослужбовці Сил територіальної оборони ЗСУ, представники громадських об'єднань, українське духовенство. За участі Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка був виконаний український військовий поховальний ритуал. Батькові воїна було вручено "Залізний Хрест Заслуги Спілки Української Молоді", яким посмертно нагороджено Юрія Мороза за відвагу, рішучі чини, гідні звання Героя, що приносять славу українському імені.

Згодом прощання продовжилось у родинному селищі Борова Київської обл. Друзі, односельчани, освітяни, громадські діячі, військовослужбовці долучилось до поховальної процесії, яка пройшла центральними дорогами селища повз родинну хату. У місцевому Храмі Воскресіння Христового отці Православної церкви України та Української греко-католицької церкви звершили чин похорону воїна. Поховали Юрія Мороза на місцевому селищному цвинтарі.

Юрій Мороз "Лютий", "Бенич" народився 9 вересня 1975 року в місті Києві. У 1992 зголошується на навчання до духовної семінарії і невдовзі вирушає опановувати богослів'я до Мексики. Втім, прагнучи створити сім'ю, відмовляється від висвяти. Повертається до України, де влаштовується на роботу в типографію. У 2010 роцівступає в лави Київського осередку Спілки Української Молоді в Україні.

Займався військово-історичною реконструкцією періодів національно-визвольної боротьби українців у ХХ столітті, зокрема Армії УНР, УСС, УПА, був учасником ВІК "Повстанець" і мав псевдонім "Лютий". Згодом долучився до ВІК "Самостійна Україна". Був членом історичного клубу "Холодний Яр". 

До лав ЗСУ Юрій Мороз добровільно долучився ще у 2014 році, воював у Донецькій та Луганській областях, брав участь у боях на Світлодарській дузі і демобілізувався у 2015 році. В перші години повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Юрко добровольцем стає до лав Збройних сил України.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.