У Херсоні презентували виставку робіт Анжеліки Рудницької, що пережили окупацію

У Херсоні знову презентували виставку «Сад Чеснот», що пережила окупацію, - роботи сховали в підвалі працівники обласного центру народної творчості

Про це у Фейсбуці написала керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська.

У Херсонській світлиці обласного центру народної творчості відкрилася виставка вишитих картин української співачки, телеведучої, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Майстриню вважають засновницею техніки етномодерну, вона авторка 70 виставок, що експонувалися в музеях України, Європи та Азії.

"Справжнє Великоднє Диво! Ще до великої війни, Анжеліка Рудницька передала нам свою неймовірну виставку робіт "Сад Чеснот", яку ми презентували саме напередодні Великодня в Херсоні. Потім виставка мандрувала Херсонщиною. І, повернувшись до обласного центру мала вертатися до своєї майстрині. Та не склалося, як бажалося… Війна. Херсон в окупації", - написала Світлана Думинська.
Виставку сховали в підвалі працівники Херсонського обласного центру народної творчості, де її і знайшли тепер у розграбованому росіянами приміщенні.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.
"Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір", - написала майстриня.
 

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.