У Херсоні презентували виставку робіт Анжеліки Рудницької, що пережили окупацію

У Херсоні знову презентували виставку «Сад Чеснот», що пережила окупацію, - роботи сховали в підвалі працівники обласного центру народної творчості

Про це у Фейсбуці написала керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська.

У Херсонській світлиці обласного центру народної творчості відкрилася виставка вишитих картин української співачки, телеведучої, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Майстриню вважають засновницею техніки етномодерну, вона авторка 70 виставок, що експонувалися в музеях України, Європи та Азії.

"Справжнє Великоднє Диво! Ще до великої війни, Анжеліка Рудницька передала нам свою неймовірну виставку робіт "Сад Чеснот", яку ми презентували саме напередодні Великодня в Херсоні. Потім виставка мандрувала Херсонщиною. І, повернувшись до обласного центру мала вертатися до своєї майстрині. Та не склалося, як бажалося… Війна. Херсон в окупації", - написала Світлана Думинська.
Виставку сховали в підвалі працівники Херсонського обласного центру народної творчості, де її і знайшли тепер у розграбованому росіянами приміщенні.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.
"Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір", - написала майстриня.
 

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.