У Херсоні презентували виставку робіт Анжеліки Рудницької, що пережили окупацію

У Херсоні знову презентували виставку «Сад Чеснот», що пережила окупацію, - роботи сховали в підвалі працівники обласного центру народної творчості

Про це у Фейсбуці написала керівниця управління культури Херсонської міськради Світлана Думинська.

У Херсонській світлиці обласного центру народної творчості відкрилася виставка вишитих картин української співачки, телеведучої, громадської діячки Анжеліки Рудницької. Майстриню вважають засновницею техніки етномодерну, вона авторка 70 виставок, що експонувалися в музеях України, Європи та Азії.

"Справжнє Великоднє Диво! Ще до великої війни, Анжеліка Рудницька передала нам свою неймовірну виставку робіт "Сад Чеснот", яку ми презентували саме напередодні Великодня в Херсоні. Потім виставка мандрувала Херсонщиною. І, повернувшись до обласного центру мала вертатися до своєї майстрині. Та не склалося, як бажалося… Війна. Херсон в окупації", - написала Світлана Думинська.
Виставку сховали в підвалі працівники Херсонського обласного центру народної творчості, де її і знайшли тепер у розграбованому росіянами приміщенні.
Сама Рудницька написала у Фейсбуці, що для її художніх робіт - це справжнє воскресіння, повернення.
"Їм судилося пережити окупацію разом з нескореним Херсоном, розмінування і тепер вони знову повертаються у виставковий простір", - написала майстриня.
 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.