Мінкультури оскаржить поновлення Стасюк на посаді гендиректора Музею Голодомору

Міністерство культури та інформаційної політики оскаржуватиме рішення суду про поновлення Олесі Стасюк на посаді генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду

Про це повідомляється на сайті МКІП.

Зазначається, що 3 квітня Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області поновив на посаді колишнього генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду Олесю Стасюк.

"Враховуючи матеріали справи та подані беззаперечні докази, Міністерство культури та інформаційної політики ознайомиться з аргументацією суду та неодмінно подасть апеляційну скаргу. Наголошуємо, що звільнення Стасюк О.О. з посади генерального директора музею Голодомору-геноциду відбулось на законних підставах, передбачених контрактом та діючим законодавством", - наголошують у МКІП.

У міністерстві нагадують, що повідомили Стасюк листом про те, що впродовж останніх місяців значно загострилася дискусія довкола чисельності жертв Голодомору 1932 – 1933 років, "пов'язана із винесенням та агресивним просуванням в публічному просторі наразі недостатньо науково обґрунтованого числа жертв у 10,5 млн українців".

Мінкультури просило Стасюк дати пояснення щодо ситуації, яка склалася, але станом на сьогодні вона так і не надала відповіді на поставлені запитання, хоча зобов'язана була це зробити відповідно до умов контракту.

 

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.