АНОНС: У Національному музеї історії України відкривається виставка зброї та спорядження

14 березня 2023 року, в День українського добровольця, в Національному музеї історії України відкриється виставка «През шаблі маєм права!» про історію зброї та військового спорядження на території України від прадавніх часів до сьогодні

Про це повідомили на Facebook-сторінці Національного музею історії України.

Унікальна колекція зброї у музеї почала формуватися ще за часів його заснування на зламі ХІХ та ХХ століть. У зібранні представлено озброєння від палеоліту до сучасності. Виставка показує еволюцію українського озброєння та вплив на неї зброярських традицій сусідніх країн.

Застосування іноземної зброї українським військом є радше традиційним явищем. Адже імпорт зброї був властивим практично для усіх періодів української історії. Козацьке військо було добре знайомим із західноєвропейським, польським, турецьким, московським озброєнням та обладунками.

А за часів українських національно-визвольних змагань ХХ ст. армія УНР, УГА та УПА використовували австро-угорські, російські, німецькі, радянські та інші зразки озброєнь. Це була як зброя союзників, так і трофейна – відвойована у ворогів.

Частина виставки присвячена результатам досліджень поля битви під Кумейками, де у грудні 1637 року зійшлися козацько-селянські війська під проводом Павла Бута та коронна армія Речі Посполитої.

Археологічна експедиція Національного музею історії України під керівництвом Сергія Діденка у 2022 році виявила на місці бою деталі військового спорядження, зразки боєприпасів, монети, ремісничі та господарські знаряддя. Частину цих знахідок можна буде побачити на виставці.

Відкриття виставки у День українського добровольця невипадкове. Адже найбільш важлива для нас складова цього проєкту присвячена нашим колегам-музейникам, які захищають свободу України на фронті або рятують людей на передовій.

Урочисте відкриття виставки "През шаблі маєм права!" відбудеться 14 березня, у вівторок. Початок о 15:00.

Виставка триватиме до кінця року з можливістю продовження.

Телефон для ЗМІ: (093) 835 16 96

Вхід на відкриття виставки вільний.

Виставка в музеї працюватиме щодня, з 10:00 до 18:00, каса музею до 17:00.

Телефон для довідок – (044) 278-48-64.


Адреса музею – вулиця Володимирська, 2.
 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.