Одним із перших кавалерів ордена Білого Орла був гетьман Іван Мазепа

5 квітня президент Польщі Анджей Дуда нагородив президента України Володимира Зеленського орденом Білого Орла - найстарішою та найвищою нагородою Польщі

Орден Білого Орла заснований 1 листопада 1705 року королем Польщі Августом Сильним. Один із перших кавалерів ордена — гетьман Іван Мазепа.

Після приєднання Польщі до Російської імперії як Царства Польського орден залишився у її нагородній системі. Після позбавлення Польщі автономії 1831 року орден був включений до нагородної системи Російської імперії. Скасований більшовиками після жовтневого перевороту.

У 1921 році, після створення Польської республіки, орден відновлено як вищу державну нагороду. Після утворення маріонеткового комуністичного режиму ПНР нагородження орденом припинене.

У 1992 році орден було відновлено. Першими відновленим орденом були нагороджені король Швеції Карл XVI Густаф і Папа Римський Іван-Павло II.

Орденом нагороджувалися королева Великої Британії Єлизавета II, письменник Станіслав Лем, канцлер Німеччини Гельмут Коль, один з керівників повстання у Варшавському гетто Марек Едельман, президент Литовської Республіки Валдас Адамкус, президент Республіки Казахстан Назарбаєв Нурсултан.

У 2005 році орденом Білого Орла також відзначили президента України Віктора Ющенка.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.