На Маківці відзначили 108 років боїв за Карпатський перевал

30 квітня на горі Маківці відзначили 108-у річницю боїв за цю гору за та весь Карпатський перевал.

Про це йдеться у матеріалі видання "Високий замок". 

Понад сорок громадських та політичних діячів Львова та області, представників духовенства, волонтерів вшанували  героїв, які полягли в битві - Українських січових стрільців.  На Маківці поклали квіти до монумента, запалили лампадки пам'яті, відправили молебень.

"Бої на Маківці - історичний момент, коли українці організувалися у військові підрозділи — легіон Українських січових стрільців зі своєю українською символікою, назвою та традиціями, — наголошує історик. — Були сформовані перші добровольці. Як і тепер українська громада збирала гроші на їхнє утримання та військове забезпечення. Це будо в роки Першої світової війни, коли точилися бої за Карпатський перевал. На Маківці полягло близько 600 бійців. Лінія фронту була чималою", - розповів у коментарі для "ВЗ" історик Микола Посівнич.

Бої за Маківку точилися з 29 квітня по 4 травня 1915 року на східному фронті між підрозділами Австро-Угорської 55-ї піхотної дивізії Фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів УСС) та російською піхотною дивізією генерала Альфтана. Мета ворога — заволодіти горою з метою контролю над селом Козьова. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ і через тиждень змушені були поспішно відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.

 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.