На Маківці відзначили 108 років боїв за Карпатський перевал

30 квітня на горі Маківці відзначили 108-у річницю боїв за цю гору за та весь Карпатський перевал.

Про це йдеться у матеріалі видання "Високий замок". 

Понад сорок громадських та політичних діячів Львова та області, представників духовенства, волонтерів вшанували  героїв, які полягли в битві - Українських січових стрільців.  На Маківці поклали квіти до монумента, запалили лампадки пам'яті, відправили молебень.

"Бої на Маківці - історичний момент, коли українці організувалися у військові підрозділи — легіон Українських січових стрільців зі своєю українською символікою, назвою та традиціями, — наголошує історик. — Були сформовані перші добровольці. Як і тепер українська громада збирала гроші на їхнє утримання та військове забезпечення. Це будо в роки Першої світової війни, коли точилися бої за Карпатський перевал. На Маківці полягло близько 600 бійців. Лінія фронту була чималою", - розповів у коментарі для "ВЗ" історик Микола Посівнич.

Бої за Маківку точилися з 29 квітня по 4 травня 1915 року на східному фронті між підрозділами Австро-Угорської 55-ї піхотної дивізії Фон Фляйшнера (до складу якої входили 7 сотень 1-го та 2-го куренів УСС) та російською піхотною дивізією генерала Альфтана. Мета ворога — заволодіти горою з метою контролю над селом Козьова. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ і через тиждень змушені були поспішно відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.

 

 

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.