Пісня Джамали "1944" увійшла до трійки найкращих композицій в історії "Євробачення"

Британське видання The Guardian склало список найкращих переможних пісень в історії Євробачення та помістило пісню української співачки Джамали про депортацію кримських татар на третє місце.

Про це йдеться на сайті nv.ua.

Перше місце посіла легендарна пісня Waterloo групи ABBA, яка принесла перемогу Швеції у міжнародному пісенному конкурсі у 1974 році.

На другому місці розташувалася пісня Poupée de Cire, Poupée de Son, виконана французькою співачкою Франс Галль, яка посіла перше місце на Євробаченні у 1965 році і значною мірою вплинула на подальший розвиток конкурсу.

Почесне третє місце у списку найкращих переможних пісень в історії Євробачення посіла композиція 1944 співачки Джамали, з якою вона здобула перемогу на конкурсі у 2016 році.

"Текст пісні 1944 про етнічне чищення кримських татар Сталіним викликав суперечки: російські політики скаржилися, що це було пов'язано з анексією Криму Росією у 2014 році. Але це був би справді фантастичний трек, про що б він не був", — зазначили в редакції The Guardian.

Перші рядки пісні 1944 були написані у 2014 році українською мовою. У пісні Джамала співає про депортацію кримських татар 1944 року. Розповіді про цю подію Джамала чула від своєї бабусі Назилхан, яка пережила депортацію. У приспіві слова, які співачка чула від своєї бабусі — два рядки з приспіву кримськотатарською мовою запозичені з пісні Ей, Гузель К'ирим. Пісня має складну вокальну партію з багатьма півтонами та мугамами.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.