Садиба Терещенків під загрозою

17 травня о 15.00 відбудеться розгляд Великою Палатою Верховного Суду України справи щодо повернення Садиби Терещенків до комунальної власності.

Про це поінформувала представниця "Фундації спадщини Терещенків" та правозахисниця, депутатка Київради VII скликання Олена Терещенко, яка є дружиною нащадка династії Терещенка.

"Щойно дізналися, що ПАТ "Центрелеватормлинбуд" найближчими днями планує зведення ПАРКАНУ біля Садиби Терещенків з метою розпочати ЗНИЩЕННЯ пам'ятки архітектури шляхом її перебудови, забороненої пам'яткоохоронним законодавством (під виглядом так званої "реставрації з пристосуванням")", - зазначила Олена Терещенко.

17 травня (середа) о 15.00 відбудеться розгляд Великою Палатою Верховного Суду України справи щодо повернення Садиби Терещенків до комунальної власності.

"Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, тому навряд чи нас допустять до зали
Але для того, щоб продемонструвати Суду, що кияни не допустять подальшого знищення нашої культурної спадщини обов'язково збираємося біля будівлі Верховного Суду", - закликала Олена Терещенко.

Садиба Терещенків є пам'яткою архітектури місцевого значення. Вона побудована у 1874-1875 роках за проєктом архітектора В. Краузе у стилі неоготика. У 1879 році садибу придбав цукровий магнат Іван Терещенко.

У 1918 році в цій будівлі було розміщено Міністерство шляхів сполучення УНР (міністерство транспорту). У ніч з 13 на 14 листопада 1918 року тут, на таємних зборах представників українських політичних партій, що входили до Українського національного союзу, схвалено план повстання проти гетьманського режиму. Одночасно було обрано тимчасовий революційний уряд — Директорію УНР, у складі Володимира Винниченка, Симона Петлюри, Федора Швеця, Панаса Андрієвського та Андрія Макаренка.

Будівля взята на облік рішенням Київради в 1986 році. У 1998 році взято на облік також флігель як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.

У 2007 році садибу, площа якої становить понад 1000 квадратних метрів, передали приватному товариству – ПАТ "Центрелеватормлинбуд" – за інвестиційним договором, з умовою провести реставрацію пам'ятки. Проте майже 15 років будівля перебувала у занедбаному стані, що може призвести до її фактичного знищення.

У червні 2021 року прокуратура звернулась до суду з вимогою повернути будівлю у комунальну власність.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.