Спецпроект

АНОНС: Конференція програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років»

22 травня 2023 р. о 14.00 відбудеться підсумкова конференція за результатами реалізації дослідницької програми «Жертви українсько-польського протистояння 1939–1947 років».

Про це йдеться на сайті УКУ.

Місце проведення: Український католицький  університет у Львові (Паркова аудиторія Центру митрополита Андрея  Шептицького, вул. Стрийська, 29А). 

Учасниками заходу будуть: 

о. Богдан Прах, доктор гуманітарних наук, ректор Українського  католицького університету 

Галагіда Ігор, габілітований доктор, професор Ґданського університету

Разиграєв Олег, доктор історичних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки

Андрій Яремчук, кандидат історичних наук, керівник проектів та програм  Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя Українського  католицького університету 

Володимир Ковальчук, кандидат історичних наук, старший науковий  співробітник Інституту української археографії та джерелознавства  ім. М. Грушевського НАН України 

Андрій Божик, доктор гуманітарних наук, незалежний дослідник 

Презентована програма під керівництвом професора Ігоря Галагіди була  започаткована 1 квітня 2018 року в Українському католицькому університету.  Учасниками програми були шість науковців з України і Польщі. 

Програма була покликана на основі критичних наукових методів встановити максимально повну статистику жертв серед цивільного населення (передовсім  українського) під час польсько-українського протистояння на Волині, Закерзонні і  в Галичині. 

Дослідження опиралося на європейський досвід увіковічнення пам'яті  жертв в України ("Книга пам'яті жертв Голодомору"), жертв війн і збройних  конфліктів у Німеччині (Gedenkbuch/Memorialbuch – жертви Голокосту),  Польщі та інших країнах. 

Програма була відповіддю на суспільний запит зцілення ран минулого та  пошуку нової моделі примирення й порозуміння між народами Центрально Східної Європи у взаємодії світського (секулярного) і релігійного (церковного)  сегментів українського та польського суспільств, "аби політика не заглушила  молитву". Щоб продовжувалася дорога взаємного прощення, до чого наші  народи закликають українські та польські Церкви.  

Кінцевою метою проєкту є представлення у відкритому публічному доступі  результатів дослідницької роботи та увіковічнення пам'яті українських жертв  військового насильства, політичного терору і дискримінаційної політики на  польсько-українському пограниччі. На основі археографічного опрацювання збережених джерел (зокрема усної історії) та фахової літератури передбачається  подальше видання поіменних списків жертв, збірників документів і  підсумкової наукової монографії.  

 

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.