Спецпроект

МЗС Польщі: Зеленський має перепросити за Волинь

Речник Міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна закликав президента Володимира Зеленського попросити вибачення у поляків від імені України за Волинську трагедію.

Про це йдеться на польському порталі Onet.

У програмі Onet речник МЗС Польщі в контексті 80-х роковин Волинської трагедії заявив, що для нього ті події особисті, адже він "майже волинянин, і хоч його сім'я не волинська, він виріс серед людей, які звідти втекли".

"Ніколи не буде вдалого часу, щоб говорити про це. Це треба нарешті сказати собі, бо досі лунають заклики, що заради польсько-українських відносин варто менше говорити про Волинь", – сказав Лукаш Ясіна.

За його словами, польське суспільство чітко заявило, що це "важливіше за якісь кулуарні дипломатичні переговори".

На думку Ясіни, Україна не розуміє, наскільки це важлива тема для поляків. 

"Українська держава цього не зробила [не попросила вибачення], але президент Зеленський має взяти на себе більше відповідальності за всю Україну", — наголосив речник польського МЗС.

 

"Важливо не робити з пам’яті божество", - Євгеній Стасіневич

Публічне інтерв'ю з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем у рамках виставки ГОЛОСИ Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Отруєння. Фрагменти книжки Віктора Ющенка"Недержавні таємниці. Нотатки на берегах пам’яті"

Фрагменти автобіографічної книжки третього Президента України.

Андрій Бандера. Батька – за сина

У справі оперативної розробки Степана Бандери, яка зберігається в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України, є низка документів, які стосуються його батька – отця Андрія. Це драматична історія того, як чекісти перекладали свою ненависть до одного з лідерів українського визвольного руху на його близьких родичів.

"Примус до підданства". Перша спроба

"В ліжку з ведемедем. Сусідство з Росією як історичний виклик" - таку назву має нова книжка Олексія Мустафіна, що готується до виходу у видавництві "Фабула". Є в ній глава, присвячена експансії Російської імперії на Кавказі. Зокрема, й в часи правління у Картлі Іраклія II – царя, якому нинішня влада Грузії хоче встановити пам'ятник у своїй столиці. Чому ця ініціатива викликала таке обурення можна зрозуміти із фрагменту книжки, люб'язно наданому "Історичній правді" Олексієм Мустафіним.