Спецпроект

Історики склали поіменний список українців убитих під час Волинської трагедії

Група українських і польських істориків встановили 9145 українців, які стали жертвами українсько-польського протистояння 1939-1947 років.

Про це йдеться у матеріалі сайту Радіо Свобода.

Проєкт Українського католицького університету (УКУ) "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років" розпочався п'ять років тому.

"Ми мали б взятись до підрахунку і пошуку українських і польських жертв одночасно, але почали з українців. Бо це менш досліджено. Можна сперечатися щодо числа загиблих, говорити, що цифри правдиві або перебільшені. Ми пам'ятаємо про польських жертв і збирали теж інформацію. У моїй базі даних є 2 тисячі польських прізвищ. Через 3-4 роки матимемо повну інформацію", – каже Ігор Галагіда, польський історик, професор Ґданського університету.

Польський історик Ґжеґож Мотика говорить про 2-3 тисячі українців, які стали жертвами Волинської трагедії. Український історик Іван Патриляк каже про близько 15 тисяч вбитих і замордованих українців. Щодо польських жертв, то Польський інститут нацпам'яті зазначає про 100 тисяч поляків-жертв на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої.

"Ми встановили 9145 українців, які стали жертвами на Волині. Більша кількість загинула від рук німців і поляків, від польської допоміжної поліції, яка перебувала на німецькій службі. Друга за величиною група жертв-поляків загинула від рук підпілля польської армії. Ми для ідентифікації використовували також і метричні книги. Це важливе джерело для уточнення відомостей з інших джерел", - розповів український історик Олег Разиграєв, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Восени цього року вийде книга про українських жертв 1939 року. Наступні книги про Закерзоння і Волинь побачать світ в 2024 році. Робота про волинські події вже завершена, дослідники лише хочуть звірити деякі дані з німецькими архівами. Про Волинську трагедію буде видано дві книги.

 

 

Три роки війни в Україні: погляд військового репортера з Словенії

"Буча - це українська Сребреніца", - каже Боштян Відемшек. Словенський військовий репортер збирає матеріал для нової книги, у якій сучасна російсько-українська війна зіставляється з Першою світовою, а усі події планує висвітлювати лише в теперішньому часі. Нещодавно журналіст відвідав Ужгород, після чого опублікував у словенській газеті "Дело" статтю про війну в Україні. Публікуємо її в перекладі українською мовою.

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".