Спецпроект

Історики склали поіменний список українців убитих під час Волинської трагедії

Група українських і польських істориків встановили 9145 українців, які стали жертвами українсько-польського протистояння 1939-1947 років.

Про це йдеться у матеріалі сайту Радіо Свобода.

Проєкт Українського католицького університету (УКУ) "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років" розпочався п'ять років тому.

"Ми мали б взятись до підрахунку і пошуку українських і польських жертв одночасно, але почали з українців. Бо це менш досліджено. Можна сперечатися щодо числа загиблих, говорити, що цифри правдиві або перебільшені. Ми пам'ятаємо про польських жертв і збирали теж інформацію. У моїй базі даних є 2 тисячі польських прізвищ. Через 3-4 роки матимемо повну інформацію", – каже Ігор Галагіда, польський історик, професор Ґданського університету.

Польський історик Ґжеґож Мотика говорить про 2-3 тисячі українців, які стали жертвами Волинської трагедії. Український історик Іван Патриляк каже про близько 15 тисяч вбитих і замордованих українців. Щодо польських жертв, то Польський інститут нацпам'яті зазначає про 100 тисяч поляків-жертв на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої.

"Ми встановили 9145 українців, які стали жертвами на Волині. Більша кількість загинула від рук німців і поляків, від польської допоміжної поліції, яка перебувала на німецькій службі. Друга за величиною група жертв-поляків загинула від рук підпілля польської армії. Ми для ідентифікації використовували також і метричні книги. Це важливе джерело для уточнення відомостей з інших джерел", - розповів український історик Олег Разиграєв, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Восени цього року вийде книга про українських жертв 1939 року. Наступні книги про Закерзоння і Волинь побачать світ в 2024 році. Робота про волинські події вже завершена, дослідники лише хочуть звірити деякі дані з німецькими архівами. Про Волинську трагедію буде видано дві книги.

 

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.