Премію Георгія Ґонґадзе вручили засновнику проєкту Ukrainer Богдану Логвиненку

Щороку 21 травня, у день народження журналіста Георгія Ґонґадзе, у Мистецькому Арсеналі вручають нагороду його імені. У 2023 році лауреатом став письменник, журналіст та засновник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко.

Про це повідомила пресслужба премії.

"Богдан Логвиненко доклався до збереження української ідентичності. З 2016-го року він їздив по Україні і розповідав українцям про їхню красу, силу, таланти. У час, коли ми мало віримо в себе – це дуже важливо", – зазначила керівниця мовлення "Голосу Америки" у Східній Європі і членкиня Капітули Премії Мирослава Ґонґадзе.

У 2016 році Богдан Логвиненко заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа почало мовити про війну Росії проти України для української та закордонної аудиторії.

Одним із найважливіших пріоритетів для Ukraїner стали оповіді про незламність українців. Богдан Логвиненко є співавтором документального проєкту та книги "Деокупація" про опір людей на деокупованих територіях України.

Фіналістами Премії за 2023 рік також стали воєнний кореспондент Андрій Дубчак та редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.

Премія імені Георгія Ґонґадзе – нагорода для незалежних журналістів, заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням "Українська правда".

 

Теми

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.