Премію Георгія Ґонґадзе вручили засновнику проєкту Ukrainer Богдану Логвиненку

Щороку 21 травня, у день народження журналіста Георгія Ґонґадзе, у Мистецькому Арсеналі вручають нагороду його імені. У 2023 році лауреатом став письменник, журналіст та засновник проєкту Ukraїner Богдан Логвиненко.

Про це повідомила пресслужба премії.

"Богдан Логвиненко доклався до збереження української ідентичності. З 2016-го року він їздив по Україні і розповідав українцям про їхню красу, силу, таланти. У час, коли ми мало віримо в себе – це дуже важливо", – зазначила керівниця мовлення "Голосу Америки" у Східній Європі і членкиня Капітули Премії Мирослава Ґонґадзе.

У 2016 році Богдан Логвиненко заснував проєкт Ukraїner. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну медіа почало мовити про війну Росії проти України для української та закордонної аудиторії.

Одним із найважливіших пріоритетів для Ukraїner стали оповіді про незламність українців. Богдан Логвиненко є співавтором документального проєкту та книги "Деокупація" про опір людей на деокупованих територіях України.

Фіналістами Премії за 2023 рік також стали воєнний кореспондент Андрій Дубчак та редактор "Європейської правди" Сергій Сидоренко.

Премія імені Георгія Ґонґадзе – нагорода для незалежних журналістів, заснована 2019 року Українським ПЕН у партнерстві з Асоціацією випускників Києво-Могилянської Бізнес-Школи, Києво-Могилянською Бізнес-Школою та виданням "Українська правда".

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.