АНОНС: Пам’ять і вдячність: На шляху до створення Національного військового меморіального кладовища

Долучитися до обговорення ролі громадськості в процесі створення Національного військового меморіального кладовища можна 24 травня у Київській школі економіки.

Національне військове меморіальне кладовище (НВМК) має стати національним пантеоном для вшанування пам'яті героїв, тож втілення такого важливого проєкту не має відбуватися за зачиненими дверима. Ініціативна група за участі депутатів Верховної ради України та Київської міської ради, Київської школи економіки, Центру міської історії (Львів), Платформи культури пам'яті "Минуле / Майбутнє / Мистецтво" та спільноти "Марш за Київ" запрошує всіх небайдужих долучитися та допомогти державі запровадити нову культуру вирішення суспільно-важливих задач та пошуку складних рішень.

Коли: середа, 24 травня, з 14:00 до 18:00

Де: Київська школа економіки, м. Київ, вул. М. Шпака, 3. Також буде можливість долучитися через зум та трансляція на YouTube.

Реєстрація учасників та журналістів за посиланням.

Кількість учасників заходу обмежена місткістю зали – зареєстровані отримають лист-підтвердження завчасно.

Серед спікерів заходу будуть народна депутатка України Ганна Бондар, депутатка Київради та ініціаторка створення Національного Пантеону Героїв Аліна Михайлова, депутатка Київради Ксенія Семенова, а також директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло та інші.

Перша публічна зустріч буде присвячена обговоренню світового досвіду та українських практик і кейсів, а також ролі громадськості та експертного середовища в процесі створення НВМК. Також спільно з громадою та експертами у форматі "Світового кафе" визначимо основні проблеми та перспективи діяльності Національного військового меморіального кладовища, а також можливий план дій для реалізації проєкту.

Програма заходу:

Блок 1. Панельна дискусія "Війна і пам'ять. Україна у світовому контексті"
Модератор: Антон Лягуша, декан факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій KSE, доцент. Кандидат історичних наук, дослідник new School University Consorcium (New York), спеціаліст з публічної історії, історичної наратології та медіакомунікацій.

Учасники:

 Ірина Склокіна, історикиня та дослідниця Центру міської історії у Львові

 Оксана Довгополова, Співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, докторка філософських наук

 Катерина Семенюк, співзасновниця та кураторка платформи культури пам'яті Минуле / Майбутнє / Мистецтво, культурна менеджерка

Блок 2. Панельна дискусія "Практики пам'ятання"

Модераторка: Ксенія Семенова, депутатка Київської міської ради IX скликання

Учасники:

 Ганна Бондар, українська архітекторка та політична діячка, народна депутатка України IX скликання

 Аліна Михайлова, українська волонтерка, військовий медик ЗСУ, активістка. Депутат Київської міської ради IX скликання

 Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності

 Софія Гула, заступник директора департаменту містобудування, земельних ресурсів та реклами Луцької міської ради

 Представники Вінницької міської ради (за згодою)

Блок 3. Обговорення в форматі "світового кафе" за участі усіх присутніх.

Запрошуємо також долучитися ветеранів, рідних та близьких полеглих воїнів, фахівців і активістів із міського розвитку, архітектури, екології, культурної та природної спадщини.

Саме від активності та згуртованості громади залежить, чи буде врахована думка максимально широкого кола експертів і представників громадянського суспільства. Всі ми разом вирішуємо, якою буде пам'ять про війну, зараз і після перемоги.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".