Спецпроект

Парламент Британії визнав Голодомор геноцидом українського народу

Нижня палата парламенту Великої Британії – Палата громад одноголосно ухвалила рішення про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це йдеться на офіційному сайті Палати громад.

Відповідну резолюцію подала до парламенту депутатка Консервативної партії Полін Летхем.

"Ми повинні запевнити українську владу та міжнародний правопорядок, що Велика Британія – принаймні британський парламент – не ігноруватиме воєнні злочини й злочини проти людяності", — наголосила Летхем, порівнюючи події 1932-1933 років із теперішнім часом, коли Росія викрадає українське зерно на окупованих українських територіях.

Також депутатка зазначила, що визнання Голодомору геноцидом народу України є історичним рішенням, яке зокрема вплине й на українські громади, що проживають у Великій Британії.

Загалом у британському парламенті одноголосно підтримали рішення, назвавши необхідність визнання Голодомору геноцидом виявом солідарності з українським народом.

Станом на 2023 рік Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 20 країни світу. Зокрема, 10 березня 2023 року Бельгія визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу. Парламент Ісландії 23 березня визнав Голодомор геноцидом українського народу. 17 травня Сенат Франції також ухвалив резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українців. 23 травня парламент Словенії підтримав декларацію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.