Спецпроект

У Польщі відсторонили від посади спікера МЗС після його слів про Зеленського та Волинську трагедію

У Польщі спікера Міністерства закордонних справ Лукаша Ясіна відправили у безстрокову відпустку через його заяви про Волинську трагедію та президента України Володимира Зеленського.

Про це повідомило RMF FM.

"Офіційного представника МЗС Лукаша Ясіна відсторонено від виконання обов'язків, він перебуває у безстроковій відпустці, з якої, імовірно, не повернеться на свій пост", — йдеться в повідомленні.

Нагадаємо, 20 травня представник Міністерства закордонних справ Польщі Лукаш Ясіна заявив, що президент України Володимир Зеленський має вибачитися за Волинську трагедію 1943 року. Посол України в Польщі Василь Зварич назвав такий підхід неприйнятним.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.