У Ризі демонтували памʼятник Пушкіну

У Латвії прибрали скульптуру Олександра Пушкіна з Кронвальдського парку в Ризі та передали його Музею Спілки художників.

 Про це повідомила Ризька міська рада.

Як виявилося, ще у 2009 році Рада зі збереження та розвитку історичного центру Риги та Державна інспекція з охорони культурних пам'яток не погодилися з розміщенням скульптури в парку Кронвальда. Організації рекомендували альтернативні місця для неї.

Але скульптуру все одно встановили, і досі Пушкін стояв у парку із порушенням нормативних актів. І лише у березні 2023 року Рада з питань пам'ятників Ризької думи підтримала його перенесення в інше місце.

До слова, сейм Латвії ще у 2022 році  постановив знести до 15 листопада всі пам'ятники, які прославляють тоталітарні режими.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.