У Вільнюсі демонтували радянський військовий пам'ятник

На кладовищі Антакалніо у Вільнюсі демонтували радянський військовий пам'ятник. 

 
ФОТО: Saulius Žiūra

Про це у четвер увечері заявив мер Вільнюса Реміґіюс Шимашюс.

"Тепер тут чисто. Ми зберемо тільки паркани і охорону. У Вільнюсі до того часу було добре, а тепер стало легше", – написав Реміґіюс Шимашюс у Facebook.

Демонтаж мали провести ще до 1 листопада, але кілька етнічних росіян - мешканців Латвії (Казимир Юрайтис, Дмітрій Глазков, Тат'яна Брандт та Анастасія Брандт) звернулись до Комітету з прав людини ООН зі скаргою на порушення прав нацменшин та прав на повагу до приватного та сімейного життя.

Комітет з прав людини ООН попросив запровадити тимчасові заходи захисту. Утім,  міський голова Вільнюса оголосив, що демонтаж пам'ятника - це повноваження муніципалітету. До того ж, в ООН просять не знищувати могили та не прибирати надгробки - а це, власне, і не роблять, демонтують лише ідеологічні споруди.

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.