У Вільнюсі демонтували радянський військовий пам'ятник

На кладовищі Антакалніо у Вільнюсі демонтували радянський військовий пам'ятник. 

 
ФОТО: Saulius Žiūra

Про це у четвер увечері заявив мер Вільнюса Реміґіюс Шимашюс.

"Тепер тут чисто. Ми зберемо тільки паркани і охорону. У Вільнюсі до того часу було добре, а тепер стало легше", – написав Реміґіюс Шимашюс у Facebook.

Демонтаж мали провести ще до 1 листопада, але кілька етнічних росіян - мешканців Латвії (Казимир Юрайтис, Дмітрій Глазков, Тат'яна Брандт та Анастасія Брандт) звернулись до Комітету з прав людини ООН зі скаргою на порушення прав нацменшин та прав на повагу до приватного та сімейного життя.

Комітет з прав людини ООН попросив запровадити тимчасові заходи захисту. Утім,  міський голова Вільнюса оголосив, що демонтаж пам'ятника - це повноваження муніципалітету. До того ж, в ООН просять не знищувати могили та не прибирати надгробки - а це, власне, і не роблять, демонтують лише ідеологічні споруди.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".