У Литві набула чинності заборона пропаганди тоталітарних режимів

З 1 травня в Литві набув чинності закон про дерадянізацію публічного простору, який передбачає заборону пропаганди тоталітарних та авторитарних режимів та їхньої ідеології, а також новий порядок демонтажу або заміни публічних об'єктів, які цю заборону порушують.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Закон, ухвалений Сеймом Литви в грудні 2022 року, дозволить прибрати з публічного простору символи тоталітаризму та авторитаризму – меморіали, інші пам'ятники, а також назви вулиць, площ та інших громадських об'єктів.

Відповідно до закону, заборона стосуватиметься будь-якої форми вшанування або зображення осіб, символіки чи інформації, що пропагують тоталітарні та авторитарні режими та їхні ідеології, зазначає литовський Сейм.

Заборона не поширюється на музеї, архіви, бібліотеки під час організації виставок, інформування громадськості про тоталітарні та авторитарні режими та їхні наслідки, використання таких предметів та інформації з метою освіти, науки, професійного мистецтва та колекціонування.

Оцінку публічних об'єктів на предмет пропаганди тоталітарних або авторитарних режимів та їхніх ідеологій здійснюватиме Литовський центр досліджень геноциду та опору, а також муніципальні органи влади.

У кожному випадку демонтажу об'єкта радянської чи тоталітарної пропаганди свій висновок спершу має надати міжвідомча комісія, яка складатиметься з дев'яти членів, делегованих від різних установ та організацій.

Після цього рішення про демонтаж об'єкта ухвалює генеральний директор Центру досліджень геноциду та опору.

До цього в Литві була передбачена лише адміністративну відповідальність за демонстрацію, розповсюдження й пропаганду символів деяких тоталітарних і авторитарних режимів. Однак після того, як Росія почала повномасштабну війну в Україні, багато муніципалітетів виступили з ініціативою демонтувати статуї, пам'ятники та інші символи радянських солдатів.

 

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.