На Львівщині голова громади звернувся в поліцію через знесення радянського пам'ятника

Військові ЗСУ демонтували постамент на «Братській могилі радянських воїнів» у центрі Борині без офіційного дозволу

Про цей випадок у фейсбуці розповів військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Антон Петрівський.

5 березня військові ЗСУ демонтували пам'ятник енкаведистам у селі Бориня Самбірського району на Львівщині. Через це голова Боринської ТГ Михайло Шкітак написав в поліцію заяву на захисників. 

Як розповів ZAXID.NET голова Боринської громади Михайло Шкітак, оскільки знесення пам'ятника відбулося без офіційного дозволу, за цим фактом він написав заяву в поліцію. З його слів, рішення про знесення пам'ятника депутати селищної ради не приймали, незважаючи на те, що з 2015 року в Україні триває декомунізація.

З його слів, знесений активістами пам'ятник "Братська могила радянських воїнів" внесений до переліку об'єктів культурної спадщини (в розділі пам'ятки історії) рішенням Львівської облради від 5 травня 1975 року. Там захоронені понад 50 радянських солдатів.

Напередодні українські захисники, які перебувають у короткочасній відпустці та на реабілітації після поранення, знесли чотири радянські пам'ятники у селах Бориня, Стрілки, Топільниця, Луки (Конюшки) Самбірського району та записали відеозвернення до місцевих громад із закликом очистити власний громадський простір від окупаційних символів.

 

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.