На Львівщині голова громади звернувся в поліцію через знесення радянського пам'ятника

Військові ЗСУ демонтували постамент на «Братській могилі радянських воїнів» у центрі Борині без офіційного дозволу

Про цей випадок у фейсбуці розповів військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Антон Петрівський.

5 березня військові ЗСУ демонтували пам'ятник енкаведистам у селі Бориня Самбірського району на Львівщині. Через це голова Боринської ТГ Михайло Шкітак написав в поліцію заяву на захисників. 

Як розповів ZAXID.NET голова Боринської громади Михайло Шкітак, оскільки знесення пам'ятника відбулося без офіційного дозволу, за цим фактом він написав заяву в поліцію. З його слів, рішення про знесення пам'ятника депутати селищної ради не приймали, незважаючи на те, що з 2015 року в Україні триває декомунізація.

З його слів, знесений активістами пам'ятник "Братська могила радянських воїнів" внесений до переліку об'єктів культурної спадщини (в розділі пам'ятки історії) рішенням Львівської облради від 5 травня 1975 року. Там захоронені понад 50 радянських солдатів.

Напередодні українські захисники, які перебувають у короткочасній відпустці та на реабілітації після поранення, знесли чотири радянські пам'ятники у селах Бориня, Стрілки, Топільниця, Луки (Конюшки) Самбірського району та записали відеозвернення до місцевих громад із закликом очистити власний громадський простір від окупаційних символів.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.