На Львівщині голова громади звернувся в поліцію через знесення радянського пам'ятника

Військові ЗСУ демонтували постамент на «Братській могилі радянських воїнів» у центрі Борині без офіційного дозволу

Про цей випадок у фейсбуці розповів військовослужбовець 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ Антон Петрівський.

5 березня військові ЗСУ демонтували пам'ятник енкаведистам у селі Бориня Самбірського району на Львівщині. Через це голова Боринської ТГ Михайло Шкітак написав в поліцію заяву на захисників. 

Як розповів ZAXID.NET голова Боринської громади Михайло Шкітак, оскільки знесення пам'ятника відбулося без офіційного дозволу, за цим фактом він написав заяву в поліцію. З його слів, рішення про знесення пам'ятника депутати селищної ради не приймали, незважаючи на те, що з 2015 року в Україні триває декомунізація.

З його слів, знесений активістами пам'ятник "Братська могила радянських воїнів" внесений до переліку об'єктів культурної спадщини (в розділі пам'ятки історії) рішенням Львівської облради від 5 травня 1975 року. Там захоронені понад 50 радянських солдатів.

Напередодні українські захисники, які перебувають у короткочасній відпустці та на реабілітації після поранення, знесли чотири радянські пам'ятники у селах Бориня, Стрілки, Топільниця, Луки (Конюшки) Самбірського району та записали відеозвернення до місцевих громад із закликом очистити власний громадський простір від окупаційних символів.

 

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.