Через лелече гніздо у селі на Львівщині відклали демонтаж радянського пам’ятника

У селі Брюховичі Перемишлянської громади на Львівщині не можуть знести радянський пам’ятник через лелече гніздо, розташоване зверху.

Про це ZAXID.NET повідомила секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.

"Десь в червні будуть лелеченята. Треба чекати осені, коли птахи полетять у вирій. Тоді гніздо можна помістити на автомобільне колесо і перенести на дерево. Зараз гніздо прикріплене до тієї фігури, оббивати її не можна", – пояснила Анна Герич.

Радянський пам'ятник у Брюховичах – це бетонна фігура Матері-Батьківщини, над нею є дві гуски, а зверху на скульптурі – звите гніздо живих птахів. Поруч на основі є напис "Ніхто не забутий і ніщо не забуте" та вигравірувані прізвища загиблих у Другій світовій війні.

Загалом на Львівщині робоча група з питань декомунізації нарахувала ще 160 пам'ятників-символів радянського режиму. До кінця року їх планують демонтувати.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.