Через лелече гніздо у селі на Львівщині відклали демонтаж радянського пам’ятника

У селі Брюховичі Перемишлянської громади на Львівщині не можуть знести радянський пам’ятник через лелече гніздо, розташоване зверху.

Про це ZAXID.NET повідомила секретар робочої групи з питань декомунізації при Львівській ОВА Анна Герич.

"Десь в червні будуть лелеченята. Треба чекати осені, коли птахи полетять у вирій. Тоді гніздо можна помістити на автомобільне колесо і перенести на дерево. Зараз гніздо прикріплене до тієї фігури, оббивати її не можна", – пояснила Анна Герич.

Радянський пам'ятник у Брюховичах – це бетонна фігура Матері-Батьківщини, над нею є дві гуски, а зверху на скульптурі – звите гніздо живих птахів. Поруч на основі є напис "Ніхто не забутий і ніщо не забуте" та вигравірувані прізвища загиблих у Другій світовій війні.

Загалом на Львівщині робоча група з питань декомунізації нарахувала ще 160 пам'ятників-символів радянського режиму. До кінця року їх планують демонтувати.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.