Прокуратура відстояла у Верховному Суді статус об’єкта культурної спадщини будівлі у Рівному

Йдеться про одну з найстаріших будівель на території Рівного, яка розташована на вул. 16 липня і входить до палацового комплексу князів Любомирських

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

"Верховний Суд ухвалив рішення, яким приватному товариству відмовлено у визнанні протиправним та скасуванні розпорядження голови Рівненської обласної державної адміністрації "Про взяття на облік об'єкта культурної спадщини", - повідомили у прокуратурі.

Це приміщення з 2010 року перебуває в оренді у приватного товариства. У 2019-ому розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації будинок, як об'єкт архітектури кінця XVIII-початку XX століття, занесене до переліку об'єктів культурної спадщини.

Орендар з таким рішенням не погодився і звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження.

Як уточнили в прокуратурі, заявлена вимога про скасування розпорядження голови Рівненської ОДА створювала загрозу пошкодження та/або втрати донесеної до нашого часу цінності будівлі з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду, а також збереження її автентичності.

Суд, врахувавши позицію прокуратури, закріпив за вказаною будівлею статус об'єкта культурної спадщини. Це, своєю чергою, обмежує можливості реконструкції приміщення та накладає на орендаря додаткові обов'язки щодо збереження пам'ятки.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.