Нацполіція вилучила колекцію старожитностей та унікальних музейних експонатів на мільйони доларів США

Один із вилучених предметів є рідкісним мечем Гунів, декорований золотом та альмандинами.

Про це йдеться на сайті Національної поліції України.

Серед вилученого - старовинна зброя та предмети озброєння, прикраси та деталі одягу, посуд, монети та ікони. Окрім цього, один із вилучених предметів є рідкісним мечем Гунів, декорований золотом та альмандинами. За стилістикою він нагадує славнозвісну гунську діадему з Мелітопольського музею, яка була викрадена російськими окупантами.

Колекцію різноманітних артефактів вилучили оперативники Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції спільно з колегами-правоохоронцями в одного із членів групи, причетної до незаконної діяльності, пов'язаної з фінансуванням "днр", виведенням грошових коштів з України до РФ, а також ведення, бізнесу на території окупованого Криму.

В офісному приміщенні цього громадянина на території міста Києва правоохоронці виявили велику кількість музейних експонатів – обладунки 16–19 ст., серед яких шоломи польських гусарів, типу Моріон, іранські шоломи, монети періодів від античності до пізнього середньовіччя.

Крім того, вилучили візантійську золоту декоровану емаллю іконку із зображенням архангела Михаїла 11–12 ст., античні та скіфські старожитності, ікони, холодну зброю 14–19 ст., Першої та Другої світових воєн, мечі епохи Великого переселення народів тощо.

Особливо рідкісним виявився гунський меч, декорований золотом та альмандинами. Разом із ним вилучені золоті накладки, що прикрашали піхва цього клинка. За інформацією залучених у ході обшуку фахівців – експертів Національного музею історії України, подібні знахідки археологам ще не траплялися і в жодному українському музеї таких мечів немає.

За стилістикою він нагадує гунську діадему з Мелітопольського музею, яка була викрадена російськими окупантами. Більшість вилучених одиниць історичних артефактів належать до епох від бронзового віку до пізнього середньовіччя.

За попередніми даними, колекція коштує декілька мільйонів доларів. Частина її, ймовірно, була викрадена з музеїв тимчасово окупованої території АР Крим, але походження цінностей ще треба встановлювати. Вилучені археологічні предмети передадуть на відповідальне зберігання до Національного музею історії України.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється слідчими ДБР за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.