АНОНС: виставка «Обереги з війни»

Національний музей історії України у Другій світовій війні запрошує на виставку "Обереги з війни"

Про це йдеться на сайті музею. 

У фокусі виставки – незвичайні історії звичайних предметів, що стали талісманами. Вони належали жителям України, які опинились у кривавому вирі соціополітичних катаклізмів середини ХХ ст. та сучасної агресії росії проти України. 

Солдатські обереги й родинні реліквії, ікони та молитовники, листи, дитячі малюнки, фото на пам'ять… Вони допомагали людям вистояти, вижити, пройти крізь лихоліття Другої світової війни, криваві жорна нацистської окупації та сталінських репресій і не втратити віру в справедливість. Вони супроводжують і надихають нас, сьогоднішніх, у боротьбі проти російського агресора за свою свободу й гідність, за незалежність і державний суверенітет.

Червоноармієць Григорій Дахненко дату появи на світ доньки Ліани вважав своїм щасливим числом. Вирушаючи на фронт, узяв із собою фотокартку дитини. На звороті щороку 11 квітня писав Ліані короткі побажання й зазначав місце свого перебування. "…1942 р. – бєлгородський напрям", "1943 р. – Сталінград", "1944 р. – Білоруський фронт", "1945 р. – Померанія"... У цей період батько не мав жодних відомостей про доньку. Спілкування з нею через світлину перетворило для нього звичайний фотопортретик на потужний оберіг. У 1945 р. вони нарешті зустрілися на рідному порозі. Нині 94-річну Ліану Дахненко Музей запросив стати почесною гостею презентації цієї виставки.

Юлія Павлова початок повномасштабного вторгнення росії зустріла в м. Боярка на Київщині. На власні очі бачила нальоти авіації окупантів, чула грім відсічі української артилерії та ППО. Упоратись із тривожним станом допомогли ляльки-мотанки – давній оберіг українців, символ добробуту, втілення духу предків, єднання родинних зв'язків багатьох поколінь. За народними віруваннями мотанка, зроблена під час війни, має найбільшу енергетичну силу, захищає від ворога. 

На виставці презентовано експонати з фондів Національного музею історії України у Другій світовій війні, Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", а також світлини з відкритих джерел. Стрижнем виставки є колекція предметів, які слугували оберегами нинішнім захисникам – учасникам російсько-української війни. Значну частину артефактів представлено для публічного огляду вперше.

Виставка проходитиме у просторі Нижньої Московської брами за розкладом:

Понеділок – п'ятниця – 10:00–19:00.

Субота – неділя – з 10:00–20:00.

Вхідна плата: для дорослих – 30 грн, для студентів і школярів – 20 грн. Ціна екскурсії: для дорослих – 50 грн, для студентів і школярів – 50 грн, англійською мовою – 100 грн.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.