Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

Уряд Хорватії сьогодні підтримав ініціативу парламенту визнати Голодомор геноцидом українського народу.

Про це сказав прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович, пише Nova.

"Ми підтримуємо ініціативу, висунуту партіями в хорватському парламенті", - заявив прем'єр-міністр Андрій Пленкович під час відкритої частини засідання уряду.

Статс-секретар Міністерства закордонних справ Хорватії Зденко Лучич заявив, що запропонованою декларацією парламент Хорватії позначає Голодомор, як насильницький голод, що був навмисно організований комуністичним сталінським режимом в Україні в період 1932-1933 років.

Лучич додав, що це злочин геноциду проти українського народу.

Станом на червень 2023 року, Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу понад 30 країн світу. 13 червня Люксембург визнав Голодомор 1932-1933 років в Україні геноцидом. Відповідну резолюцію ухвалила Палата депутатів. 

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.