Ірландський музей сучасного мистецтва представив проєкт про викрадені росіянами картини з Херсона

Ірландський музей сучасного мистецтва в Дубліні представив на своїй платформі проєкт «Втрачена українська спадщина» твори українських художників ХХ-ХХІ століття, викрадені російськими окупантами з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.

Про це повідомили на сторінці Херсонського художнього музею у фейсбуці.

У музеї зауважили, що виникненню цієї ідеї завдячують київській художниці Сані Шахмурадовій-Танській. Перебуваючи у квітні цього року на художній резиденції в Дубліні та працюючи з проєктом SPICE, який присвячений громадському куруванню культурної спадщини, мисткиня запропонувала IMMA познайомити відвідувачів їх ресурсу з викраденими росіянами творами українських музеїв.

Зосередитися Сана вирішила саме на колекції Херсонського художнього музею. Так одна художниця поєднала дві установи, а сам проєкт реалізувався на сайті Ірландського музею.

"З початком повномасштабного вторгнення російські окупанти не лише вбивали українців та руйнували їхні домівки, а й мали на меті знищити українську культурну спадщину. Численні музеї та галереї стали об'єктами нападів, знищення та пограбування. Серед цих установ Херсонський художній музей..." – підкреслили ірландські музейники.

Проєкт "Втрачена українська спадщина" презентує 32 роботи, викрадені окупантами з колекції Херсонського художнього музею. Реальні мистецькі втрати музею складають більше як 11 тисяч творів.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.