Ірландський музей сучасного мистецтва представив проєкт про викрадені росіянами картини з Херсона

Ірландський музей сучасного мистецтва в Дубліні представив на своїй платформі проєкт «Втрачена українська спадщина» твори українських художників ХХ-ХХІ століття, викрадені російськими окупантами з Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка.

Про це повідомили на сторінці Херсонського художнього музею у фейсбуці.

У музеї зауважили, що виникненню цієї ідеї завдячують київській художниці Сані Шахмурадовій-Танській. Перебуваючи у квітні цього року на художній резиденції в Дубліні та працюючи з проєктом SPICE, який присвячений громадському куруванню культурної спадщини, мисткиня запропонувала IMMA познайомити відвідувачів їх ресурсу з викраденими росіянами творами українських музеїв.

Зосередитися Сана вирішила саме на колекції Херсонського художнього музею. Так одна художниця поєднала дві установи, а сам проєкт реалізувався на сайті Ірландського музею.

"З початком повномасштабного вторгнення російські окупанти не лише вбивали українців та руйнували їхні домівки, а й мали на меті знищити українську культурну спадщину. Численні музеї та галереї стали об'єктами нападів, знищення та пограбування. Серед цих установ Херсонський художній музей..." – підкреслили ірландські музейники.

Проєкт "Втрачена українська спадщина" презентує 32 роботи, викрадені окупантами з колекції Херсонського художнього музею. Реальні мистецькі втрати музею складають більше як 11 тисяч творів.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.