Директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» призначили Олексія Макухіна

Максим Рабінович, який перебував на цій посаді з лютого 2022 року, залишається радником Голови Наглядової ради Натана Щаранського.

Про це повідомили у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр".

Макухін продовжить реалізацію існуючих проєктів Центру, зокрема дослідження історії Голокосту та ініціатив, які "Бабин Яр" запустив після початку повномасштабного вторгнення. Серед них – документування злочинів російських окупантів проти українських цивільних, створення онлайн-мартирологу "Закриті очі", а також оцифрування архівних документів у прикордонних регіонах України, які регулярно зазнають обстрілів.

"Гадаю, що планувати яким саме має бути Меморіальний центр "Бабин Яр" після перемоги України у війні. Однак вже зараз це серйозна інституція з великою кількістю важливих проєктів, які я вважаю необхідними зберегти для подальшого розвитку", – прокоментував Макухін.

Зазначимо, що до повномасштабного вторгнення Макухін обіймав пост виконавчого директора Меморіального центру Голокосту. Він займався організацією міжнародних заходів та керував створенням об'єктів, які знаходяться на території Бабиного Яру.

Благодійний фонд "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" – це неурядова благодійна організація, покликана вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру і сприяти гуманізації людства шляхом збереження і вивчення історії Голокосту.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.