Директором Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» призначили Олексія Макухіна

Максим Рабінович, який перебував на цій посаді з лютого 2022 року, залишається радником Голови Наглядової ради Натана Щаранського.

Про це повідомили у Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр".

Макухін продовжить реалізацію існуючих проєктів Центру, зокрема дослідження історії Голокосту та ініціатив, які "Бабин Яр" запустив після початку повномасштабного вторгнення. Серед них – документування злочинів російських окупантів проти українських цивільних, створення онлайн-мартирологу "Закриті очі", а також оцифрування архівних документів у прикордонних регіонах України, які регулярно зазнають обстрілів.

"Гадаю, що планувати яким саме має бути Меморіальний центр "Бабин Яр" після перемоги України у війні. Однак вже зараз це серйозна інституція з великою кількістю важливих проєктів, які я вважаю необхідними зберегти для подальшого розвитку", – прокоментував Макухін.

Зазначимо, що до повномасштабного вторгнення Макухін обіймав пост виконавчого директора Меморіального центру Голокосту. Він займався організацією міжнародних заходів та керував створенням об'єктів, які знаходяться на території Бабиного Яру.

Благодійний фонд "Меморіал Голокосту "Бабин Яр" – це неурядова благодійна організація, покликана вшанувати пам'ять жертв трагедії Бабиного Яру і сприяти гуманізації людства шляхом збереження і вивчення історії Голокосту.

 

Теми

Київ, люди і війна. Історія, що народжується на наших очах

Нинішня російсько-українська війна далека до завершення, а вже з'являється її історіографія. Книга журналіста Сергія Руденка "Бій за Київ" – це публіцистична хроніка певного закінченого, будемо сподіватися, етапу цієї великої війни.

Від Русі й дотепер: українське коріння вєлікой русской культури

Досліджуючи достатньо довго та системно явище, яке росіяни називають "русским искусством", можна виявити вражаючу закономірність. Дивовижно, але усі найвидатніші митці, які радикально змінювали мистецтво російської імперії, були українцями.

Акція «Вісла» була злочином проти людяності

Інститут національної пам'яті Польщі припинив розслідування примусового переселення українців у 1947 році в рамках операції «Вісла». Мовляв, слідство не знайшло підстав для висновку, що переселення було злочином проти людяності або комуністичним злочином. Рішення ІНП викликало резонанс у Польщі. Публікуємо відкритий лист до Маршалків Сейму та Сенату Республіки Польща, який підписали десятки відомих і важливих для польської культури та науки осіб.

Вижили завдяки маленькому татовому пайку: історія українки, яка дитиною пережила Голодомор 1932-1933 років (ФОТО)

“Жінка накинулася на неї, вирвала хліб і втекла. Вона не розуміла, як далі бути, що їсти до наступного пайка”, — згадує розповіді Варвари Сердюк її онук. Разом із родиною його бабуся вижила в Голодомор 1932-1933 років. Вона була ще дитиною, але ті жахливі часи добре запам’ятала.