Львівські митники передали маріупольському музею старовинну ікону

Львівські митники передали у фонд "Маріупольського краєзнавчого музею" старовинну позолочену ікону Богородиці ХІХ століття.

Про це повідомили на Facebook-сторінці Львівської митниці.

Ікону "Богородиця Одигітрія" працівники митного поста "Львів аеропорт" вилучили до початку повномасштабного вторгнення. Згідно з наказом Міністерства культури та інформаційної політики України, ікона мала бути передана музею Донецької області.

"Наш музей все одно буде відновлюватись і ця ікона є символічною. Ми постараємося обє'днати експонати, колекції і зусилля всіх регіонів, аби почати нове життя. Тому я сьогодні запрошую всіх після перемоги до Маріуполя, який ми теж відбудуємо. Адже відомо, що наше місто також названо в честь Богородиці Марії", — каже в.о. директора "Маріупольського краєзнавчого музею" Олександр Горе.

Ікона тимчасово зберігатиметься в одному із музеїв Львова.

 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.